Запитання до самого себе

     "...якщо слідувати логіці розвитку подій, то війна в Україні мала спонукати світові організації до прийняття дуже кардинальних рішень. І не треба намагатися перебудовувати ООН або Міжнародний червоний хрест - вони помруть своєю смертю, як помирає будь-який рудимент, щойно він стане таким. Така в них доля, при виникненні чогось новішого і досконалішого - відсихати, при чому безболісно. Така діалектика розвитку цих структур і не тільки".

     На цьому Ніка зупинилася, "Запитання до самого себе" мали дуже футуристичний характер. Вона вирішила заварити собі чай, щоб дочитати шанувальника карпатського меду з шишок до кінця. Їй вдалося сфотографувати кілька сторінок на початку блокнота і кілька в середині, але те, що було написано Шиклем красивим каліграфічним почерком, поки що, знаходило в ній повний відгук. Та й не тільки в ній - це було зрозуміло всім, окрім хіба що самим фігурантам справи.   

      "І ось виникає питання, всі ті діячі з великої коаліції, які так голосно під час війни кричали про неміч ООН, про несправедливий розподіл ролей усередині неї, де вони зараз? Думаєте, тихенько кладуть цеглинки в Наднові? Помиляєтеся, половина з них пішла "на пенсію", так і не залишивши за собою хоч скільки-небудь важливої спадщини. Друга половина ще при владі, але нагальні проблеми містечкового характеру поглинули їх із головою. У декого з них ще теплиця надія зробити приголомшливо різкий крок, який увійде в історію, але відкладаючи його на завтра, щодня все більше і більше втрачають ініціативу, та й віру в свої сили. Як відомо, прислів'я: "Куй залізо, доки гаряче", має дуже прикладний характер, і щойно війна закінчилася, гармати охололи, з ними почало остигати і "залізо" перетворень.

     Але ж було що робити!   

     У Америки і Європи був шанс зробити світ таким, яким вони хотіли його бачити, якого потребувало людство. Відразу після війни в Україні їм потрібно було, не відкладаючи, перетворювати НАТО на… "

     Що може? Зачекайте, вона так не домовлялася! Як, так узяти й перерватися на найцікавішому?

     Вона прочитала кінцівку ще раз - раптом вдасться зловити думку за "хвіст". Потрібно було зняти й наступні сторінки... або міг би писати дрібнішим почерком, тоді б на двох більше помістилося. Ніка обурилася, вона тільки-но увійшла у смак - так цікаво підглядати за чиїмись думками, особливо, якщо вони збігаються з твоїми... Гаразд, прочитаємо ті, що з середини блокнота, можливо, там з’явиться ясність...

     "Принцип сполучених посудин ще ніхто не скасовував. Якщо десь, щось починає зменшуватися, а я говорю про населення цивілізованих країн, то відповідно поповнення відбувається за рахунок "надлишкового людського тиску" в інших, менш цивілізованих країнах.

      Я вітаю насамперед підвищення народжуваності в Європі, потрібно заповнити вулиці Старого світу власною якісною "манною кашею", а не другосортним продуктом "глиняних горщиків", які невтомно працюють у джунглях Південно-східної Азії або саванах Африки..."

     Ніка на секунду відірвалася від читання планшета. Це що за метаморфоза? Який зв'язок між попередніми думками з початку блокнота і цими, останніми? Між прогресивними з можливого майбутнього і якимись расистськими із забутого минулого? Вона навіть ще раз переглянула почерки – вони співпадали. Чи не під цю "манну кашу" і затіяно весь проєкт Шикля з підвищенням дітонароджуваності в Європі? Подивимося, що він пише далі...

     "У чому полягає біда Землі, здавалося б, яка різниця, звідки беруться люди, чи не однаково, якого кольору чоловіки і жінки ходять старими вулицями Австрії або Франції? Якщо поглянути з погляду загальноприйнятої на теперішній час моралі, то виявиться, що це справді не має значення, але, якщо зважати на наявні проблеми, людство не помітить, як поступово відбудеться зниження його загального культурно-освітнього рівня. Адже генетично успадковані можливості в країнах третього світу істотно нижчі за такі ж можливості Старого світу. Історична пам'ять, що передається з генами з покоління в покоління, навряд чи в жителів Африки або інших народів, що розвиваються, може нести в собі більше, ніж просте вміння збирати банани, полювати за допомогою списів або вирощувати рис, стоячи по коліно у воді. А ще проблема полягає в тому, що перетікання людських мас відбувається не в ранньому віці, коли з людини ще можна що-небудь зліпити, а після отримання або ще гірше неотримання ними освіти. І прибулі в Європу тисячі баркасів зі слабо освіченими неробами заповнюють пролом, який би могли заповнити люди добре освічені, якби вони народилися в Європі.

     Я розумію, що це помста. Помста з боку історії Європі та Америці за багатовікове "постригання" в минулі часи людської маси на третіх континентах. Варварське вилучення кращого (з фізичної точки зору) генофонду дало свій ефект: континенти стали чинити опір і плодитися, і тепер цей процес важко зупинити. Звідси напрошується висновок, що років через двісті, якщо не змінити ситуацію, суспільство Герберта Уеллса з "Машини часу" може справді стати реальністю. Планетою Земля навколо останніх згасаючих вогнищ цивілізації блукатиме стадо "морлоків", але от тільки чи буде воно таким слухняним і чи захоче знати своє місце?.."

     Фу, яка гидота! Ніка виразно уявила земну поверхню вкриту, наче прищами, великими залізобетонними ковпаками, під якими дзижчать залишки цивілізації. Навколо них, посеред неживого простору, горять багаття, на яких напівголодні людиноподібні істоти готуються до вечері. Парочка лишайних собак, яких тільки-но зловили, понуро чекають у клітці своєї черги перетворитися на колись популярні хот доги...