Тест на IQ

     "Несподіване завершення нашого свята IQ..." - перше, що зруйнувало тишу, що настала: "мабуть, перековталася пігулок", - підбив підсумок дещо спантеличений голос Шикля: "але це не дає нам приводу зупинятися на досягнутому. Тож приходимо до тями і приступаємо до наступного тесту. Сподіваюся, він буде набагато приємнішим і найголовніше завершиться життєрадісніше за перший... І хто б міг подумати, у мене тепер не вистачатиме однієї бджоли..."

     До зали увійшли охоронці, зібрали скло з підлоги і почали розставляти столи по-іншому. Комп'ютери і шість столів перенесли в дальній кут, а чотири, що залишилися, поставили квадратом у центрі залу обличчям один до одного. До кожного столу приставили по стільцю. Жестом запросили дівчат сісти за них.

     "...як я вже казав", - продовжував віщати репродуктор, - "сьогодні обидва тести на ваші мозкові здібності. Зараз будемо їх знову напружувати, а конкретно… бухати! Не дивуйтеся, адже стійкість мізків до алкоголю багато про що говорить, опосередковано вона свідчить про вашу переносимість стресових ситуацій, а для матки це, ой, як треба! Зосередьтеся на головному, про Крістен тимчасово забудьте, вважайте, що вона вийшла погуляти і не зачинила за собою двері. До речі, свіже повітря вам зараз на допомогу. Отже, дівчата ви готові?"

     - Перед таким важливим тестом, було б непогано сходити в туалет... - натякнула ведучому Матильда.

     - Звісно, звісно. Ще хтось бажає? - дбайливо запропонував репродуктор.

     Ті, що залишилися, негативно похитали головами.

     - Ходімо, ходімо, не завадить... - Матильда запросила із собою свою останню союзницю.

     Ніка з Регіною залишилися наодинці.

     - "Бухати"! ... І як у тебе з цим досвідом? - схвильовано поцікавилася австрійка.

     - Та був грішок, але, напевно, вже вивітрився.

     Ніка згадала, як доводилося обходитися з воєначальниками ворога, щоб щось вивідати, поки в крові у останніх верховодить алкоголь. Тоді важливо було самій не напитися: по-перше, це було небезпечно; по-друге, в такому оточенні огидно; по-третє, від п'яної розвідниці мало толку. Тому в неї завжди було правило - до того добряче поїсти, ніколи алкоголь не мішати, запивати все водою, побільше ходити, і краще з келихом, по дорозі непомітно поливаючи "квіти". Квіти - поняття умовне, ними могли бути стінки намету, брудний посуд, відкриті ящики зі снарядами або навіть офіцерські чоботи. Якщо ж раптом так траплялося, що "відлити" було нікуди, то вона вдавалася до іншого засобу - діставала пачку антибіотиків і клала на стіл, так, щоб усім було видно однозначний напис на упаковці. Під запитальними поглядами діставала таблетку і зі зітханням: "чого не зробиш заради батьківщини", наливала собі кілька крапель на дно кухлика, чим завойовувала серед польових командирів ще більшу повагу і відповідно отримувала більше довірчої інформації.

     Але зараз шлунок був порожній і, схоже, це була головна умова тесту; "відливати" також не було можливим; воду для розбавлення на стіл не поставили; лишалося тільки ходити і глибоко дихати, що й порадила Ніка своїй новій союзниці. І це було сумно.

     Натомість ті, які ходили "відливати", повернулися в гарному настрої, можливо, за їхньою теорією, така дія якимось чином сприяла більшій інфільтрації алкоголю з крові прямо в сечовий міхур і відповідно знижувала алкогольне сп'яніння організму.

     "Ну, ось, нас усього залишилося четверо, яка жалість... Подивіться уважно одна на одну, когось із вас ви точно бачите востаннє".

     Дівчата сиділи навпроти одна одної і дивилися прямо в очі: Матильда - Ніці, Регіна - четвертій, без імені.

     Репродуктор радісно продовжив: "А зараз, приз у студію!" - і з нього полилася музика з далекого минулого - румба на шиплячій платівці. Увійшов охоронець, що ніс тацю з накритими маскувальною тканиною пляшками. Увійшовши в роль, Шикль продовжував: "Під тканиною знаходиться те, що дасть змогу дізнатися вашу стресостійкість, максимально наблизивши умови тесту до бойових. Прошу зняти маскування!" Зелена плямиста тканина злетіла і перед дівчатами постали чотири пляшки запітнілого вина та чотири маленькі стограмові стаканчики до них. "Знайомтеся: "Гроно Закарпаття" - чудовий тренажер для прокачування "осиних" мізків. Перефразовуючи місцеву приказку: "Хто перший "сховається" під столом - того і капці".

     Дівчата зрозуміли – білі.

     Охоронці відкрили пляшки і стали за спинами у тих, хто змагається. За правилами тесту, вони мали підливати й одночасно спостерігати, щоб усе було чесно. А потім: зафіксувати першу, хто "більше не може" й оголосити її наступною, хто програв; не дати їй накласти на себе руки (а раптом це тренд) і провести або винести із зали. Часовий інтервал на тест відводився "до вечері", а недопита пляшка прирівнювалася до поразки.

     "Час пішов... ви так чудово виглядаєте, просто завидно".

     Дівчатам почали наливати вино. Перший стаканчик усі випили мовчки, поки ще великими ковтками.

     "Не соромтеся, пийте до дна, сьогодні можна без тоста... Хоча сумно - такі тести і без тостів... Ха, ха... Ви відчуваєте оксамитову структуру цього прекрасного напою?  А як вам його фруктові нотки?"

     Другий стаканчик був випитий теж мовчки, але вже трохи повільніше. Найбільше кривилася Регіна, червоне кріплене їй пити ще не доводилося. Решта поки що були на рівних.