команда готова

     Ранок наступного дня видався морозним. Термометр зашкалював далеко за мінус двадцять. Уривки густого туману, що сів за ніч в ущелину, запекло штовхалися плечима в спробі знайти вихід з лещат навколишніх гір. Яскраве сонце, яке вже остаточно пробилося крізь ватяне покривало, що клубочилося, сліпило своїми променями двох чоловіків, які самотньо стояли на просторому засніженому полі і з цікавістю виглядали щось у небі.

     Нарешті, до навколишньої тиші й неспішної чоловічої розмови додався спочатку віддалений, а потім дедалі більший гуркіт двигунів гвинтокрила. Ще кілька секунд і з-за великої мереживної хмари виринула біло-синя бабка - гелікоптер заходив на посадку. Зробивши ознайомлювальне коло, як шуліка під час атаки, він кинувся донизу і, зметнувши купи свіжого снігового пилу, сів серед оголеного до криги змерзлого поля. Ще лопаті гвинтокрила не встигли остаточно зупинитися, а з кабіни вже вистрибнув високий, з явною військовою виправкою, чоловік. У білій куртці й таких самих штанях він, як могутній сніговик, широким кроком попрямував назустріч групі, що чекала на нього.

     - Привіт Герман!

     - З прибуттям, Батя! Радий бачити тебе!

     Прибулий (він був майже на голову вищий за Германа), затиснувши друга в міцних обіймах, відірвав його від землі. Що, втім, не заважало йому розмовляти:

     - Якщо ти дзвониш пізно ввечері, то, мабуть, щось трапилося, - ноги Германа торкнулися землі. - А коли дізнався, що в біді Ніка, то вранці я вже тут. І майже не один, до вечора будуть Свара з Борщем.

     - Ти думаєш? А вони-то, як?

     - Елементарно, якщо я дзвоню їм уночі, то значить, щось трапилося. А коли вони дізналися...

     - Гаразд, гаразд, я зрозумів. Свара з Борщем - це добре.

     Батя, нарешті, випустив Германа зі своїх обіймів.

     - Ну, розповідай, у чому проблема?

     - Буду небагатослівним, скажу тільки... Ніка зникла!

     - Ох, ти! Яким чином? У горах, під час катання?

     - Ні, ввечері в барі, згасло світло, і її немає.

     - Не може бути! У центрі Європи? У наш час?

     - Уяви собі. Це був ланцюжок дивних подій, потім я тобі розповім, а поки потрібно обговорити, що робити. Познайомся, - і Герман представив свого партнера, - це наш гід, Тарас, гірський інструктор, він досконально знає регіон і допоможе в пошуках.

     Чоловіки потиснули один одному руки.

     - А це Батя, зараз начальник поліції одного з Прикарпатських регіонів.

     - Та я зрозумів, що начальник, - задумливо вимовив Тарас, розглядаючи напис "Поліція" на борту гелікоптера, - просто так на таких гелікоптерах не літають.

     - Батя, це, до речі, його позивний, ще з фронту. Шеф нашої розвідки, в його підпорядкуванні і служила Ніка.

     - А це Герман з позивним "Герман" - наш комбриг, - у тому ж дусі відповів новоприбулий. - Він єдиний, у кого були проблеми з позивним. Так і залишився просто "Герман". Чому? Ніхто не знає досі. Правда Герман?

     Герман кивнув, а Батя весело поплескав побратима по плечу:

     - До чого ж я радий тебе бачити, Германе, хоч і за таких обставин. Коли прибудуть Свара з Борщем, ох і покажемо ми їм...

     - Поки що нікому показувати...

     - Нічого, нічого, покажемо... а які зачіпки взагалі є?

     - Ось, - і Герман став клацати на своєму фотоапараті. - Це два головні фігуранти у справі. Ми тут ненароком потрапили в приховану камеру, а це актори з нашого фільму, жертва і його кривавий ґвалтівник.

     - Крутий бойовичок, однак у вас!

     - Horror!

     - Це я й хотів сказати. А якщо ближче до справи, то оцей з вирваною кишкою…

     - То в нього гортань…

     - Хай буде гортань, так він звичайний мужик, а другий у шкурах - гей, - зробив висновки Батя.

     - Ти такий знавець у частині сексуальних меншин?

     - Маю багато друзів серед них... Якщо не заперечуєш, я б його помацав. Почав би з нього. А?

     Герман запитально подивився на Батю.

     - Тільки, будь ласка, лагідно. Ми все-таки в Європі, як ти кажеш...

     - Безумовно, до речі, гелікоптер у нашому повному розпорядженні, я на деякий час узяв відпустку... І не дивись на мене так, усе легально: офіційна оренда з оплатою за фактом. Одним словом, усе як ми з тобою колись мріяли в окопах.

     - Ок, тільки оплачую я.

     - А в мене щодо гелікоптера доповнення - я б його перефарбував, - втрутився Тарас, - із такими написами на борту не надто зручно винюхувати що до чого.

     - Це зробимо, - підтримав свого нового партнера Герман, - ти ж не проти?

     - Тільки не кардинально, мені потрібно буде повернути його в належному вигляді.

     - Наклеїмо поверх: "Кінознімальна"! Будемо для всіх групою з Голлівуду, шукаємо відповідні майданчики для зйомок. Тоді наше завдання, по черзі, ущелина за ущелиною вести пошук Ніки. Обшукуємо все, що "погано виглядає", і все знімаємо на камеру. До речі, Тарасе, в тебе камери нема?