Твоя внутрішня дитина. Яка вона? Така мала та затуркана і не виражена в світі? Чи це той, хто реально сприймає все через призму, яка замурзана. Та, чих характер до 3-х років створений поведінкою батьків. Поведінкою інших. А ще та, чиї гени предків сидять та чекають нагоди. Нагоди виховати тебе та інших, хто зустрінеться на твоєму шляху.
Ти знаєш ЦЮ внутрішню дитину? Чи ти її зачинила у в’язниці і бачиш тільки її спину, та створила свою історію про неї?
Яку історію? Та ту, нищівно жалісливу про батьків та світ, що тобі не дали реалізуватись.
А ти навіть її не знаєш, ЩО вона хоче?
Вона хоче по-своєму. Вона нищить все. Вона кричить та кидає речі. Вона ревнива та жорстока. Це ти та, яка вважає, що їй всі винні. Увесь світ. І вона думає завжди погано про інших та очікує від них поганого відношення, хитрощів.
Це твоя невизнана сторона через рафінований світ культури.
Це та, хто є розумною, кмітливою, жорстокою, з бажанням вижити, починає вести війну проти самої ж себе. І тому програє.
Це ти, кого дратують усі інші діти, коли ти доросла.
Малевос сиділа навпочіпки перед малою та з турботою про те, щоб мала не скиглила та не нила від болю, робила легенький масаж.
Мала замовкла про щось думаючи. Малевос прийнялась за гомілку. Її пільці м’яко по маслу втискались в ніжну шкіру малої і проганяли енергетичні канали від п’ятки вгору, до коліна. Підколінна зона проходилась легким дотиком пальців і далі, вище, натиск знову збільшувався і виганяв шмаття використаної енергії ген в енергетичні пучки ліній передач.
Щось відбувалось в ті хвилини в палаті лікарні, де зараз була маленька дівчинка, якій розповідав казки її майбутній дід Омелько.
І в цім же всесвіті юнак Омелько з братом оволодівали в’язанням з клубка. А Ганка милувалась цим юнаком потай від батьків.
І оте щось змінювало історію в минулому. Через енергетику міст. Території. Створюючи географічні вигини платформ енергій Землі.
Щоб відбулось відродження Велетня в маленькій дівчинці в майбутнім відбувалось просте масажування стоп.
Без ком. Без знаків. Обирай самостійно, що ти хочеш прочитати. Всеодно це та сама пляшка Кляйна, де все безперервно тече та змінюється. «Створюється ілюзія двох різних сил, хоча це один процес» і він постійно повторюється в нашім житті. Якщо вдається обрати своє – відбувається виток. Тоді частинки Душ поєднуються, відкриваючи нові Джерела і так посилюється Дух.
Процитую себе тут, бо інакше буде видрано з контексту.
«Я уявляю собі Всесвіт, як пляшка Кляйна, де «внутрішня» сторона ІНЬ (вміст) є гравітаційною (темна матерія), а «зовнішня» сторона ЯН (прояв вмісту) є відштовхувальною («темна енергія» вакууму), то тоді Всесвіт –це цілісна структура і притягування є наслідком відштовхування темної енергії. Водночас відштовхування є наслідком притягування.
Прояв наповнює вміст.
Топологічно це відбувається несиметрично, порушуючи структуру простору.
Ймовірно, створюється ілюзія двох різних сил, хоча це один процес. Існують виміри, де все це пов'язано, але ми бачимо тільки частину, яка нам доступна в обранім секторі для спостережень.
І, я так розумію, що наявність вмісту у вибраному секторі для досліджень не є ідентичною кожному наступному обраному сектору. Тому простір з наповненням в усіх секторах «умовно однаковий», але не однаковий по факту.
Розширення в одному вимірі призводить до стиснення (чи викривлення) в іншому. А Земля- це тільки місце спостереження.
Вибіркове (згідно квантової фізики) місце спостереження (і в ньому спостерігача) з конкретним балансом темної матерії та темної енергії – це тільки прояв (побачений вченими) однієї топологічної структури з безлічі «умовно однакових» і він не є ідентичним з жодним іншим.
І інші місця спостережень не варто порівнювати чи підганяти під закони, які діють в обранім секторі, з точки зору спостерігачів з Землі.
Як я уявляю тепер. Вакуум є «коробкою без стінок», що наповнена планетами, зірками. Якщо прибрати все з цієї «коробки», то залишиться тільки простір. Але цей простір- квантові поля, електромагнітні хвилі… -вакуум і є Всесвіт.
Всесвіт – вибіркове наповнення. Вакуум – властивість, завдяки якій це вибіркове наповнення відбулось.
Тоді вміст (темна матерія) намагається «стиснути коробку» (гравітація), а властивість вакууму (темна енергія) намагається «розширити коробку», щоб наповнитись новим різномаїттям (відштовхування).
Тоді.
Наповнення новим –це властивість вакууму. Тому, як висновок, бачу, що з точки зору фізиків- назва «темна енергія» має місце бути в сенсі для розуміння процесів «Чому». З точки зору математиків- це не має сенсу, бо розглядається одне й те ж саме «Що» тільки зі знаком «мінус» (якщо так грубо це можна описати).»