Нитки батьківської Душі.

«Батьки, які підтримують один одного, дають своїм дітям урок про те, що любов є найважливішою.»

Дніпро.Пʼятниця.19:00.

Автор.

   Концерт — це як магічний ритуал, де музика стає серцем вечора. Зал заповнює м'яке світло, яке грає на стінах, створюючи атмосферу очікування. На сцені – музиканти, мов чарівники, готові перевтілити ноти в емоції.

   Перше вступне акорди звучать, і весь зал завмирає в тиші. Виникає відчуття, що час зупиняється, і кожен звук проникає в душу. Музиканти, зосереджені й натхненні, ведуть глядачів в подорож через звукові пейзажі, від трепетних мелодій до енергійних ритмів.

  У перервах між композиціями публіка не може стримати аплодисменти, які звучать, як святковий вибух. Очі сяють від захвату, а усмішки – це найкращий відгук на чарівний виступ. Музиканти на сцені відчувають цей взаємний зв’язок, і їхня гра стає ще більш пристрасною, ще більш живою.

   Кожна пісня — це новий розділ у книзі, яку створює сам концерт. І коли фінальні акорди згасають, у залі лишається шлейф емоцій, що нагадує про неповторність миті. Враження від концерту, немов коштовний камінь, залишаються в пам’яті, як безцінні спогади про музичну магію, що розгорнулася на сцені.

   На сцені стоїть дівчина, і весь зал завмирає від захоплення. Вона мов поетичний образ, що з'явився з мрій. Її рухи плавні й граціозні, кожен жест і рух наче витканий із мелодії. Від сяючого світла, що ллється на сцену, її очі блищать як зірки, а усмішка — як теплий промінь сонця.

   Одяг її легко лине в такт музиці — сукня, що переливається від блискучих деталей, які миготять на світлі. Кожен рух створює враження, ніби вона танцює у повітрі, не торкаючись землі.

   Публіка затамувала подих, заворожена її артистизмом і щирістю. Кожен її виступ — це незабутня подорож, яка залишає слід у серцях тих, хто мав щастя бути свідком цієї чарівної миті на сцені.

Дніпро. Субота. 15:00.

   Друзі, занурені в веселу атмосферу літнього дня, купаються в прохолодних водах Дніпра. Сонце сяє над головами, відбиваючись на гладкій поверхні річки і створюючи блискучі відблиски. Їх сміх і веселі вигуки розлітаються по воді, додаючи живої енергії навколишньому пейзажу.

   Один з них стрибає у воду з кручі, залишаючи за собою сплеск води, в той час як інші, радісно плескаючи, змагаються у швидкості або просто насолоджуються плаванням. Хтось грає в м’яч, знову і знову підкидаючи його в повітря, а інші безтурботно плавають або перепливають до невеликого острова, що у далині.

   Рушники та пляжні сумки лежать на березі, а унікальні крісла для відпочинку створюють затишну атмосферу на піску. Піщані сліди ведуть до води, де дзюрчать струмки і хвилі. Після купання друзі виходять на берег, обтираються і сідять разом на пляжі, насолоджуючись холодними напоями та легкими закусками. Їхні обличчя світяться від щастя, а спогади про цей день залишаться в серці на довго.

   Спогади про цей день, спільні моменти радості і тепла, захоплюють їх, і кожен погляд на воду наповнений задоволенням і спокою. Вода Дніпра тепер здається частиною їхньої дружби, живим свідком веселощів і невимушеного щастя.

•Арія.

Я вирішила подзвонити батькам.

-Маммм, привіт.

-Привіт, зірка.

-Ти її бачила взагалі??? Вона наша бурька)-Сказав тато.

-Ну тааат.

-Шо ти там? Як концерти?-Заритав з цікавістю він.

-Чудово, все просто чудово. Але вже хочу до Вас і до Мегані. Як там вона??

-Ця твоя клята собака погризла мої чоботи і джинси. Забирай її.

-Ахахах, тат, блін, вона ж хорошенька.

-Тобі здається.

-А ще скажи своїй мамі, що я точно заблокую їй усі сайти доставки, мені надоїло кожен день ходити по нову кофтинку.

-Ооо, Арі, як ти думаєш нам треба смарт-холодильник?

-В сенсі?

-Ну він повідомляє, що треба докупити.

-Нахіба він тобі? Жінко, заспокойся вже, дивись спокійно свої турецькі серіали і не замовляй всякий бред.

-Ну надувний човен для рибалки тобі сподобався.

-Да, але туди ледь я один поміщаюсь, які там розміри тих китайців…я не розумію.

-Пхахаахаз, бачу в вас нічого нового.

-Та чого, от вчора був на день народженні кума.

-Да, напився, як не знати хто.

-Не напився я, просто погода така була.

-Дадада.

Зайшла Меланія.

-Ооо, добрий день.

-Меланія ж, так?

-Ти вже всю памʼять пропив на тих день народженнях, привіт, Міл.

-Реально приїжджайте до нас, барбекю зроблю вам, місці всім вистачить.

-8 людям вистачить?

-Тааак, мать, доставай свої сайти будемо замовляти матраци.

-Ну тоді приїдемо) Ахахахпх

-Ви там казали, що збирались на озера. І як?-Спитала я.

-Та чудово, якби твій батько не скинув мене з пірсу в одязі.

-Ну весело ж було.

-Тільки тобі.

-Клаасно, мені сподобалось, кораблі, пірс, набережна. Треба буде тебе звозити.

-Ладно, ми йдемо на вечерю.

-Ти там нормально їсиш хоть? А то так схудала.

-Даааа, мам, пааапа.

-Пака, доць.