Сімейні традиції: основи дитячих спогадів.

«Спогади дитинства — це мозаїка з моментів щастя і простих радощів, що живуть у нашій душі.»

Бердянськ. Понеділок. 09:00.

•Арія.
 

Прокинувшись у холодному та пустому ліжку, я не до кінця зрозуміла, коли заснула вчора. Відголоски страху нагадали вчорашню ситуацію. Я вздригнулась та випивши води вийшла на балкон. Вітер був прохолодним. Погода зіпсувалась, вже сьогодні ми їдемо в Запоріжжя. Бердянськ моє місце сили, завжди згадую, як з батьками кожного року проводила свої канікули саме тут. Набережна, зоопарк, корабель, колесо огляду, краєзнавчий музей-всі, ці місця були теплими спогадами з дитинства.Побачивши Його я задивилась.

   Дмитро, який курить на балконі, виглядав задумливо і розслаблено. Він стоїть у вільній позі, спершись на перила балкона, його обличчя злегка освітлене м'яким світлом вулиці. В руці тримає сигарету, дим якої повільно підіймається у ранкове повітря, створюючи хмару туманного кольору. Його погляд був спрямований вдалину, ніби він міркує про щось важливе або просто насолоджується моментом спокою.Атмосфера навколо нього наповнена легким запахом тютюну і тишею, що контрастує з морським шумом.

   Я теж закурила. Ментоловий смак, що окутав мої легені, був таким рідним і ніжним, наче обійми. Дивлячись на море я згадувала історії з дитинства, татові спроби навчити мене плавати, мамині крики «Саш, ти її зараз втопиш» все таке тепле. Гаряча кукурудза і пахлава, яку так любить тато. Ми не були разом тут вже 2 роки. Постійні очікування батьками мене, поки зроблю укладку на вечерю. Нічні прогулянки набережною і смачне мохіто. Маленька яхта на 2 дні. Скидання мами з неї і довгі вибачення батька з великим букетом. Сумна дорога назад під улюблений сімейний серіал «Слуга народу», приколи тата про мамину шляпу і вічні історії з їхньої молодості. Скучаю.

   Закривши двері балкону в кімнату забігла Меланія з криками «Не требаааа» за нею забіг Міша з водяним пістолетом. Я сміялась і розуміла, що вони створені один для одного. Милі. Коли в кімнаті ми залишились самі з подругою вона сказала:

-Ви так мило спали разом вчора)

-В сенсі? З ким?

-З Дмитром.

-Яяяяя???? З ним?????

-Ага) Ось фото)

-Видали.

Я зателефонувала батькам. Меланія пішла в душ.

-Мааам, привіт, я сумувала.

-Привіт, доця, я теж.

-А де тато?

-Та я замовила нового стола, сидить крутить.-Переводячи на тата сказала найрідніша.

-Блять, купила незрозуміло що, деталей не вистачає, як його скрутити.

-Це мізків не вистачає)

-Ахахахах, привіт, тат.

-Привіт, передай своїй мамі, що я видалю їй усі сайти для покупок.-Промовив тато підходячи до телефону.

-Доць, передай своєму батьку, що нарешті в хаті зʼявився стіл.

-Ви такі милі)Які плани на сьогодні.

-Та поїдемо десь погуляти з кумами, бо я вже не можу з нею в одному будинку знаходитись. Скоро відпустка. Поїдемо на озера.

-Хто б казав. Хоть з нормальними людьми поговорю.

-Оце в вас плани. Як там Настя маленька?

-Ой…виросла капець, питає, коли ти приїдеш і Людочка тебе чекає.

-Скільки їй вже?

-4.

-Дядько Андрій чекає тебе, щоб сходити разом на пиво)-Сказав тато, а мама вдарила його.

-З дитиною пити буде…ну це жах.

-Привези но мені якусь наливочку нову)

-Обовʼязково, тат. Я, до речі, зараз в улюбленому Бердянську.

Зайшла Меланія і Марта.

-Дядь Саш, добрий ранок. Тьоть Марин, давно вас не бачила, добрий ранок.

-Добрий ранок, Марта.

-Добрий ранок, я Меланія.

-Привіт, я Марина, а цей балабол Саша.

-Жінко, тихо. Дівчата, приїжджайте разом з хлопцями до нас.

-Після туру обовʼязково заїдемо)-Сказала я.

-А ви знаєте, що Арі танцює разом з Дімою на сцені???

-Ніііі, скиньте відео.

-Хто такий Діма?

-Співак)

-Лааадно, ми побігли на сніданок. Гарного вам дня.

-Хорошої прогулянки люблю вас.

-І ми тебе.

    Зібравшись на сніданок ми вийшли з номеру і взяли собі м’які, золотисті млинці, викладені стопкою на великій тарілці, виглядають як справжні шедеври кулінарного мистецтва. Їхні краї злегка підрум’янені, а поверхня ніжна і пухка. Між млинцями пробиваються яскраві плями стиглих ягід – соковитих малин, чорниць і полуниць. Тонкий струмок розтопленого масла стікає з верхнього млинця, змішуючись із солодким сиропом, який блищить у ранковому світлі. Поруч стоїть крихітна чаша зі свіжими вершками, готовими до того, щоб стати останнім штрихом до цієї картини сніданкової досконалості.Круасани зі свіжою полуницею:Теплі, хрусткі круасани, тільки-но витягнуті з духовки, пахнуть маслом і легким ароматом мигдалю. Їхні багатошарові пелюстки тріскаються під легким натиском, відкриваючи ніжну, повітряну середину. Поруч – тарілка з соковитою, стиглою полуницею, яка додає яскравих червоних відтінків цьому сніданковому натюрморту. Круасани м’яко тануть у роті, залишаючи за собою післясмак французької пекарні та відчуття тепла і затишку. А також вівсянку з медом та горіхами:Глибока миска з вівсянкою, яка повільно парує, заповнює простір м’яким ароматом меду і ванілі. Золоте медове сяйво ллється поверх, плавно змішуючись із теплими каштановими відтінками підсмажених горіхів. Кожен горіх, хрусткий і ароматний, додає текстури та багатства смаку. Кілька скибочок банана та жменя свіжих ягід надають страві яскравих барв і солодкого відтінку. Це сніданок, що не тільки насичує, а й дарує радість і відчуття турботи.

Бердянськ. Понеділок. 18:00.

Моя червона сукня виглядає як полум'я пристрасті і елегантності, зшита з гладкої, шовковистої тканини, що м'яко струмує навколо тіла. Її насичений колір нагадував про стиглі вишні або рубіни, що переливаються у світлі. Сукня щільно облягала мою фігуру, підкреслюючи кожну вигин, а спідниця легко розширюється донизу, створюючи відчуття легкості і грації при кожному кроці. Тонкі бретелі делікатно тримали сукню на плечах, відкриваючи витончений виріз декольте, який акцентує увагу на ключицях і шиї. Тканина блищить, наче мерехтіння зірок, створюючи атмосферу розкоші і загадковості. Я вийшла на балкон і побачила Дмитра.