Залишені Сліди.

Залишилась година до зустрічі з Майклом. Я вибрала дбайливо злагоджений наряд, що підкреслював мою природну красу без зайвого напруження. Вираз лиця видавав впевненість і легку збудженість від надії на час, проведений з особою, яка їй важлива. Я віддаю перевагу макіяжу, який є виразним, але природнім. Починаю з нанесення бази, яка рівномірно виправляє тон шкіри, надаючи їй бархатистість. Легкими погладжувальними рухами вона розтушовує тіні для очей, створюючи загадковий вигляд. Використовуючи довгі рухи пензлика для туші, вона робить виразні вії. Її губи сяють відблисками від м’якої помади, підкреслюючи пухкі губи.

Майкл підʼїхав, зайшовши в машину, я як завжди його поцілувала, він відповів взаємністю. Ми зайшли до ресторану.

-У мене сьогодні для тебе 2 новини.

-Давай з хорошої)

-Я знайшов тобі роботу в Victoria Gardens. Ти будеш адміністратором концертів. Вихід на роботу через 2 дні.

-Чудово, а погана?

-Я тут подумав…Нам потрібно розійтись, наші стосунки вижали з себе все, що тільки можна, я не відчуваю кохання до тебе і вже давно, я не міг сказати раніше…

-Ну якщо ти це вже вирішив, я не проти.

-Ти більше нічого не скажеш?

-Ні, немає сенсу.

Тут на його телефон прийшло повідомлення він «Кохана❤️».

-Все зрозуміло.

Я швидко вибігла з цього місця. Сльози пощіпували очі. Ні, я не буду плакати. Не тут. Не перед ним. Зловивши перше таксі, яке проїжджало, я назвала адресу Марі і помчалась до неї.

-Боже, киць, що сталось?

-Він мене кинув і зраджував.-Плачучи сказала я.

-О господи, йди до мене.-Обійняла мене вона.

Ми сиділи за бокалом вина і дзвонили Рі, взявши трубку вона здивувалась моєму зовнішньому вигляду, туш потікла, лице опухло.

-Що вже відбулось?-Запитала схвильовано Рената.

-Він її кинув, щей зраджував.

Я знову почала плакати.

-Марі, ну ти ж психолог, а елементарного не знаєш.

-В сенсі?

-Дівчатка, зараз збираєтесь, наводите вечірні макіяжі і в клуб! За новими пригодами.

-Ти мене звісно вибач, але на факультеті психології такого не вчать) Арі, ти як?

-Я тільки за!

Марта переробила мій макіяж. Ми викликали таксі і чекали під підʼїздом, я закурила.

У клубі панувала напружена та електрична атмосфера, де вібрації музики зливаються з танцювальним ритмом, створюючи майже палпабельну енергію. Світлові ефекти танцюють на стінах і стелі, перетворюючи простір на водоворот кольорів і тіней. Вибухи фарбових фонтанів і стробоскопи відбиваються у похмурих диму та розкидистих космічних візерунках. Все це створює відчуття максимальної вільності та неповторного досвіду, який залишається в пам’яті надовго після закінчення вечірки. Ми вирішили випити і піти танцювати. Ми взяли коктейль. Аромати цитрусових і свіжої м'яти вибухають у повітрі, як барвисті феєрверки на нічному небі. Перше ковзання по губам відкриває танець смаку: спершу освіжаюча кислинка лайма, потім солодкість маракуйї і легка гіркота гранату. У коктейлі кожен ковток — це розкриття нових відтінків, мов мистецьке полотно, яке змушує серце вдягати смокче кожний знову.

Ми почули улюблену мелодію і побігли на танцпол. Ми переплітались у ритмі музики, елегантність і вільність рухів створюють враження неповторної грації. Кожен крок — це вираз радості і відчуття волі, яке перетворюється на витонченість у кожному оберті та мить спілкування з музикою.Наші усмішки та вигляди, що сяють від веселощів, створюють атмосферу веселощів і невимушеності, де кожен може зануритися в світ танцю та відпустити всі непотрібні думки. Я відчула руки на своїй талії. Гарний смаглявий брюнет щиро усміхався мені.

-Нік.

-Арія.

-Дуже приємно) Запрошую тебе і твою подружку за наш столик.

-Ми подумаємо.

Він відійшов. Але ми з Марі пішли за ним. І тут я бачу його, хлопця, який так мене ненавидить…

«Їхні погляди зіткнулися на мить, але швидко розбіглися, не залишивши сліду.»