Телефон, що лежав на дерев’яній стільниці, завібрував, відірвавши Аліну від лекції. За останні чотири роки абонент, що зараз прислав повідомлення, став найособливішою людиною у її житті.
SB: Ти ще довго? Я сумую… - написав Богдан.
А: Лекція скоро закінчиться, - відправила у відповідь.
SB: Скоріше б вже. Кохаю тебе, безмежно.
А: І я тебе, мій особливий сонячний зайчик, - надрукувала Аліна не притримуючи посмішки та відправила повідомлення, подумки дякуючи своїй однокласниці Олі, яка у хвилину смути та в ключовий момент водночас, допомогла відкинути упередження та впустити світло у своє життя.
#2991 в Сучасна проза
#1933 в Молодіжна проза
avitarart, підлітковий вік, спілкування онлайн з особливою людиною
Відредаговано: 03.07.2022