1. Інформаційні технології в суспільстві

1.1. Основні поняття інформатики. Інформаційні технології в навчанні

Інформатика вивчає загальні властивості інформації, а також закономірності її пошуку, збору, утримання, збереження, передачі й обробки (методи та засоби її опрацювання). Термін опрацювання інформації є збірним. Під ним ми розуміємо сукупність інформаційних процесів: зберігання, перетворення, пересилання, подання, використання, відшукування, захист інформації тощо [4].

Подаємо інформацію за допомогою символів алфавіту або сигналів (відображаємо, кодуємо).

Шукаємо інформацію у книжках, довідниках, базах даних тощо.

Розрізняють аналоговий та цифровий спосіб передання інформації:

1. Аналоговий реалізують за допомогою неперервних сигналів (звуковий сигнал, звичайний електричний сигнал у телефонній лінії зв’язку). При передаванні інформації аналоговим способом неможливо уникнути шуму (наприклад телефон).
2. Цифровий же за допомогою імпульсивних сигналів (вони проходять в електричних колах комп’ютера, у цифрових лініях зв’язку). На передання інформації цифровим способом шум немає впливу.

Зберігаємо інформацію у пам’яті, на папері, магнітному чи оптичному диску.

Пересилаємо її на відстань через повітря, ефір, телефонні та телеграфні лінії, користуючись реальними та електронними послугами пошти.

Для пересилання інформації використовують:

1. Телефон – його мережа взаємодіє з комп’ютером через модем.
2. Модем – це пристрій який перетворює цифрові сигнали на аналогові при виході з комп’ютера та навпаки – аналогові на цифрові при вході. Його використовують для доступу до комп’ютерних мереж через звичайні телефонні лінії.
3. Телетайп – приймає, відтворює або кодує та пересилає лініями телеграфного зв’язку інформацію, що складається з літер та цифр.
4. Факс – це пристрій, який за допомогою телефонних ліній передає на відстань ідентичні (факсимільні) зображення оригінальних текстів, документів тощо.
5. Листи можна передавати за допомогою електронної пошти. Швидкість обміну даними через канали зв’язку вимірюють у бітах за секунду.

1Кбіт/с = 1024 біт/с

1Кбайт/с = 8192 біт/с

1байт/с = 8 біт/с

Є дві двійкові цифри 0 і 1. 1 біт – це одна двійкова цифра­­­­ – 0 або 1. 1 біт – це найменша міра інформації. Вимірювати інформацію бітами виявилося незручно, тому її вимірюють у байтах. Байт це послідовність з восьми двійкових цифр (розрядів). За допомогою байтів кодують інформацію яку вводять з клавіатури комп’ютера. Байти нумеруються від 0 до 255, їм відповідають такі двійкові коди: .

Усього є 256 байтів.

Ми нагромаджуємо інформацію, вивчаючи предмети та явища. Перетворюємо ж її, виконуючи арифметичні дії з числами, аналізуючи відомості тощо. Перетворення інформації – це процес зміни властивостей об’єктів; суть функціонування комп’ютера. Правила перетворення інформації називають алгоритмами. У комп’ютері перетворення інформації виконує основний пристрій – мікропроцесор [3-5, 9].

Захищаємо інформацію від підробки, чи викрадання за допомогою паролів, підписів тощо.

• Пристрої комп’ютера всі види інформації кодують автоматично. Інформація зберігається у текстових, звукових, відео файлах тощо.

Корисна інформація має такі властивості: однозначність, зрозумілість, актуальність, достовірність, повнота.

Для вимірювання значних обсягів інформації на носіях використовують такі одиниці:

Бітами та байтами вимірюють обсяги інформації на носіях, а також ємність запам’ятовувальних пристроїв. Ту чи іншу інформацію несуть у собі об’єкти живої чи неживої природи. Люди протягом багатьох поколінь створювали і удосконалювали засоби зберігання і передавання інформації. Середовище в якому зафіксована інформація називається носієм інформації. Першими носіями були камінь, дерево, шкіра,... Потім папір друкарського верстату, письменність. Далі телеграф, телефон, радіо, телебачення. Сьогодні для тривалого зберігання інформації в комп’ютерах використовують оптичні та магнітні носії [4].

Комп’ютер – це електронний пристрій, який може опрацьовувати значні обсяги інформації з великою швидкістю, високою точністю та надійністю. Комп’ютери використовують для перетворення, відображення, зберігання, шукання, нагромадження інформації тощо.

Властивостями інформації є повнота, корисність та достовірність.

Достовірна інформація – це факт. Сукупність фактів певної галузі називають знанням.

Один із способів подання інформації є повідомлення. Ту частину інформації, яка не несе корисної інформації називають шумом.

Іноді мале повідомлення містить багато інформації, а велике мало. Тому потрібно розрізняти поняття обсяг текстового повідомлення та кількість інформації у повідомленні. Обсяг текстового повідомлення визначають звичайним підрахунком символів, нехтуючи зміст. Один символ відповідає обсягу – один байт. Одиницею кількості інформації у повідомленні є 1біт, а іноді це 1шенон (вчений Шеннон) [1-3].

І – кількість інформації у повідомленні про стан об’єкту, який може набувати одного стану з Е однаково можливих станів, обчислюють за формулою Хартлі: .