Перехрестя доріг. 15 ліг на південь від Інферона.

Дівчатам пощастило, через Кустоцвіт їхав нічний магобус із Порту Південного до Ламару, північне прикордонне місто на кордоні Гарона та Сідара. Всю дорогу Віррая перевіряла магофон. Поки що він не перевищував чотири тисячі.

Комфортабельний магобус далекого прямування їхав швидко гладкою кам'яною дорогою. Катріна мирно спала біля вікна, а ось Віррая не могла змусити себе заснути, з похмурими думками розглядаючи заграву Інферно попереду. Деякі пасажири, яким теж не спалося, із захопленням дивилися на диво, щось тихо обговорюючи між собою.

Яскравий спалах світла засліпив на деякий час тих, хто не спав, і змусив водія різко зупинити магобус... А за хвилину до металевого притулку докотилася ударна хвиля. Сильний, схожий на грім, удар вибив вікна магобуса, засипавши його пасажирів скляною крихтою.

Заграва попереду збільшилася майже вдвічі, і набула більш насичених кольорів.

Світловолоса мисливиця подивилася на магометер, який завмер на показнику 4200 УМО, зблідла і, голосно промовила:

- Хто має магофон? Це питання життя та смерті.

Мовчки діставши свій магофон, водій простяг його світловолосій дівчині, що сиділа недалеко від нього.

По-пам'яті Віррая набрала номер професора, і ввімкнувши гучний зв'язок, поклала магофон на засипану скляною крихтою панель.

- Так, - почувся невдоволений голос старого професора з магофона.

- Професор ле Гас, це Віррая Адель. Говоритиму коротко. Ці придурки, схоже, влили воду в реактор. Щойно стався ще один вибух. Я з напарницею зараз перебуваємо в п'ятнадцяті лігах на південь від Інферона і прямуємо туди. В нас зашкал. Який фон у столиці?