Сьогодні ми спостерігаємо трагічний фінал: книгарні закриваються, а бібліотеки стають пусткою. Причина не тільки в грошах, а у відсутності популяризації читання як такої.
Що ми, поклавши руку на серце, бачимо зараз?
Спустошення читалень: Замість живих людей — стоси списаних книг.
І над цим — зрада покликання: Бібліотекарі, які забов`язані берегти кожну сторінку (особливо рідкісні видання), власноруч нищать літературний фонд під виглядом «чистки».
А «Кожна книга — зазначав Герман Гессе, — це живий дух, що прагне спілкування. Бібліотекар, який нищить слово, подібний до того, хто гасить вогонь посеред холодної ночі».
А як сприймати індекси та заборони?
Введення списків «небажаних» книг остаточно вбиває інтерес до слова...
«Без слів, без письма і без книг немає історії, не може бути й самого поняття людства». (Герман Гессе, есе «Магія книги», 1930 р.)
Коли народ позбудеться звички читати — настане духовна темрява. Література — це наш останній бастiон свободи духу.
Книга ще живе, поки ми гортаємо її сторінки.
Дякую тобі, КНИГО, за те, що ти ще з нами!