Все почалося навесні 1995 року.

***

Все почалося навесні 1995 року.

Мій учитель Марк Богославський допоміг мені здолати підйом від учня до шефа редакції міжнародного видавництва.

Вік буду йому вдячний. Його вже немає з нами живим. Він знайшов спокій... Як колись і всі ми його знайдемо... Після праць, щастя успіху і тягарів невдач…

Бо пережиті досягнення не забезпечують вічного прогресу...

Тож мій девіз: роби так, щоб кожен твій читач, прочитавши журнал, трохи порозумнішав... Це схоже на пишномовну мрію... Але – мріяти – значить перебувати в русі. Приблизно таке визначення читав у романі Германа Канта. Читав я тоді дуже багато німецькою.  Адже й сам мій журнал «Склянка Часу*Zeitglas» видавався трьома мовами.

Збирався і прагнув я публікувати лише нові твори авторів. Літераторів нашої та не нашої країни, в яких ніби перебував антидогматичний пафос. Адже йшов розлом епох.

Мислив я приблизно так: питання, що хвилює справжнього прозаїка і поета, швидше за все звучить так: «Який слід ти залишиш?». І це питання було аж ніяк не риторичним.

У мене ще не було досвіду. Не було й літературного оточення. Я був у провінції. Але я зареєстрував і почав видавати літературний журнал. Причому міжнародний.  Зрозуміло, перші номери були не без вади. Але, німці кажуть «Übung macht der Meister»…

Зараз я бачу того молодика, себе... А за плечима в нього тепер довге життя...  Самооцінки нині вітаю, як доповнення... Але вони нічого не змінюють... І в рахунок йдуть справи і результати... А результативних справ, чесно кажучи, хоч відбавляй… Пам'ять… І що засіло в куточках цієї пам'яті, і що спливе, якщо її розворушити... Ніколи не знаєш… Ось, наприклад – як поєднувати особисту владу редактора з особистою надчутливістю?

Адже в мене були й будуть свої плани, своє бачення курсу журналу, свої пріоритети у виданні альманахів і книжок... У  намірах й втіленнях були й друзі і вороги... Все як годиться. І навіть совість мені підказує, що це якраз ті вороги, які потрібні... І знаю, я на своєму місці... І роблю свою справу. Роблю якнайкраще... В силу своїх здібностей і можливостей...