Їжачок і соловей
У лісі жив їжачок. Він був добрим, але самотнім, бо всі боялися його колючок.
На дубі жив співучий соловей. Одного вечора їжачок підійшов і прошепотів:
«Як гарно ти співаєш».
Соловей усміхнувся й сказав:
«Я не боюся твоїх колючок, бо бачу твоє добре серце».
Відтоді вони стали друзями: соловей співав, а їжачок приносив йому ягоди. Інші звірі здивувалися, але згодом зрозуміли: справжня дружба не дивиться на зовнішність.
Мораль: справжні друзі цінують не зовнішність, а доброту й щирість.