3

Постійно ця Інна Василівна влізає туди, куди її точно не просять. Алекс тихо лежав на ліжку. Тіло ломило, а думками він літав деінде. Йому негайно потрібно доробити той код та нарешті запустити програму. Це був не просто котрийсь додаток або гра, а універсальний віртуальний помічник. Він міг керувати всіма функціями в будь-якій фірмі, рахувати та бути відмінним кібернетиком. Його ціль захистити дані та допомогти хворим людям. Завдяки йому, кожен міг, сидячи дома, знати свій пульс, тиск та загальний стан самопочуття. Також вираховував кількість споживаних калорій. А ще цей розумний помічник з точністю визначав діагноз. Скоріше його будуть застосовувати в медицині, аніж в інформаційних фірмах. Чоловік втомлено зітхав та детально планував день. Руки були зжатими, окуляри сповзли повністю на ніс. Він мав доробити програму та відвідати матір. Думка про те, що сьогодні йому прийдеться воювати з впертою людиною жахала. Адже ця людина не знала слова “ні”, для неї існувала лише сліпа покора. Можливо, Алекс і мав би родину, дітей, але Інна Василівна зруйнувала все. Коли йому ще не було двадцяти, юнаком він закохався в одногрупницю. Вони разом відвідували певні факультети, хоча вчилися зовсім на інших спеціальностях. Саша вчилася на лікаря. Довгі літні ночі, приємний запах сосни та відкрите небо для двох. Разом вони були щасливими та не бачили перешкод. Він навчався на кібербезпеці та додатково, точніше для себе, ходив на програмування. Лікар та програміст. Що тут може бути спільного? Але навіть різні спеціальності не заважали цим двом сміятися та говорити всю ніч. Вони мріяли закінчити університет та одружитися, однак знайомство з рідними та скандали зруйнували теплі відносини. Алекс та Саша посварилися відразу після відвідування Інни Василівни, хоча і під час пиття чаю назрівав конфлікт. Його матері не сподобалася дівчина, тому та відкрито, без сорому висловлювала власні думки їй. Саша чекала підтримки, а він не зумів впевнено захистити, бо злий погляд рідної людини спалював буквально його душу. Алекс відчував, що в цей момент його життя руйнують, але мовчав. Він не бажав сваритися з матір'ю, а тому мирно закривав очі на все. А не треба було! 

- Де ти цю дівку взяв? - суворо гляділа на сина Інна Василівна. Саша пішла геть. Вона не могла стерпіти ці глузливі очі з певним докором. Дівчина ніяк не очікувала почути негативні відгуки на свій профіль. Вона була з порядної родини, мала двох сестер та взагалі вела здоровий спосіб життя. Але факт з біографії, що її батько хронічний алкоголік неабияк стурбував матір Алекса і та не чекаючи далі коментарів від неї, вирішила швидко втрутитися в справу. Невже діти мають платити за помилки батьків?

- Мамо, навіщо? - понуро з опущеною головою мовив хлопець. Серце розривалося на дві частини. З одного боку матір, з іншого — кохана. Але кохання приходить і йде, а ось матір одна і на все життя. Алекс відверто переживав, бо тепер на його відносинах стояв жирний хрест. Все. Саша ніколи не пробачить слабкість хлопця та незмогу захистити кохану людину будь-де та будь-коли.

- Ніколи не зустрічайся з нею. Вона з родини алкоголіків, — жінка голосно гриміла тарілками та розмахувала руками, — На гроші купилася, ніяким тут коханням і не пахне. Ця дівка думає як збагатитися твоїм коштом. 

- Вона не така! 

- Звичайно, вихований хлопець, самотній та з трикімнатною квартирою у центрі міста. Та хто тут не “закохається”? - мати знову взялася за прибирання. Хоча у квартирі було й чисто, але саме за такою справою вона любила вичитувати його, — Чим ти думав? Грошей вона багато видурила з тебе, га? Давай, розказуй!

Алекс наближався до виходу. Він був не в змозі витерпіти тортури цієї людини. Кожне слово — і хлопець здригався. Вона не розуміла, не знала, а говорила такі речі. Саша зовсім інша, ця дівчина сором'язлива, добра, щира та привітна. Хоч їй доводилося дуже економити, однак ні жодного разу вона не просила його допомоги. Навіть тоді, коли він сам пропонував, хлопець чув відмову. Саша не зловживала ним, не користувалася.

- Думав серцем, мамо. Я кохаю її та кохатиму вічно. Ця дівчина для мене все! Зрозуміло? Світ не такий, яким ти його бачиш, він інший. Ти бажаєш бачити повсякчас погане та незрозуміле. Невже так важко відкрити себе? Хоч разок прийми те, що люди не такі погані насправді. Іноді трапляються виключення, але добра багато. Воно скрізь та всюди. Ти глянь на продавчинь, дітей, сусідів та звичайних прохожих. Хіба за привітними усмішками завжди криється прихований зміст? - хлопець незвично для всіх підвищував голос на рідну людину. Зараз емоції били через край. На даний час ніхто і ніщо не міг стримати його гнів та розпач, - Та чому ти все намагаєшся бачити у темних барвах? Чому?

Алекс важко дихаючи вийшов геть з квартири. Випаливши на одному диханні все, що закипіло, хлопець відчув порожнечу десь далеко в душі. Вперше він вирішив не почути відповіді на всі свої питання. Було все і так зрозуміло. Інна Василівна ніколи не визнає того, що помиляється. Вона вперта та сувора. Була такою все життя і залишиться.

- Сашо, - гукав хлопець фігурі, що швидко зникала у темряві, - Сашо! Вернися, прошу! 

Десь почулися приглушені розмови та звуки лаяння собак. Швидкими кроками, Алекс минав вітрини магазин та будівлі. На вулиці суцільна темрява. Машини спокійно рухалися своїм маршрутом. Пташиний спів подекуди лунав, але звук серцебиття був голоснішим за все. Кожний крок до фігури в темряві й Алекс внутрішньо відчував тривогу. “Вона піде назавжди, усе скінчено” - думав юнак, поки переходив на іншу вулицю. 

- Сашо, - було погано видно, хлопець ледве встиг прошмигнути у вузеньку вуличку за силуетом, - Поговорімо! Чуєш? - Алекс, наздогнавши сіре пальто, розвернув до себе дівчину. Але то була не Саша. Обізнався та гнався не за тією людиною. Тепер і до ворожки не ходи, усе дійсно скінчено. Вона не допустить його до себе, це вірогідно. З її принципами на другий шанс? Варто навіть і не думати.

- Ви чогось хотіли? - вдруге повторив чужий голос, хлопець помітив у руках жінки навушники, які поспішно зняли тоненькі пальці, - Ви глухі?