Пролог

Ласкаво прошу до завершальної книги циклу "Заміж за золхідця".

Попередні книги: "Коли розквітне лілея" - дилогія (безкоштовна) та "Заміж за короля. Впізнай мене по усмішці" - однотомник.

Всі книги є самостійними і можуть бути прочитаними окремо і незалежно одна від іншої.

Визначено жанр фентезі через альтернативний вигаданий автором світ, магічної складової немає!

Незнайомка для принца

Пролог

Бал-карнавал на честь Нового року — завжди подія. Тронна зала розкішного палацу Золхіди нині блищала не лише від святкового декору і численних свічок, чиє миготливе сяйво проганяло густу напівтемряву, але й від блимання дорогоцінного каміння на найрізноманітніших костюмах та масках, якими почесні гості намагалися обманути інших гостей щодо своєї персони. Сьогодні всі були інкогніто, а від того розваги ставали набагато цікавішими.

Саме з такими думками принц Дерек, молодший брат короля Франка Севальського, допивав келих улюбленого вина, ледь приховуючи задоволену усмішку, коли перед тронним балконом присіли в реверансах, ледь не загубивши з декольте пишні груди, три поки невідомих йому леді. Молодий, впевнений в собі і цілком задоволений життям темноволосий красень провів кралечок очима, вже вигадуючи привід, що дозволив би йому покинути вінценосну родину й спуститися в залу, щоб, так би мовити, ближче познайомитися з народом.

Кожне свято подібного розмаху завершувалося для Дерека в королівській опочивальні в обіймах якоїсь гарненької баронеси чи віконтеси. Сьогодні ж він не планував порушувати цю славну традицію. Хіба слід буде приглядатися до обраниці ретельніше, а точніше наперед з'ясувати, хто ховається під маскою, щоб не затягнути в ліжко якусь гостю-принцесу. За міжнародний скандал брат по голівці не погладить, а одружуватися Дерек найближчим часом не збирався.

— Приглянься добренько, ми знову зібрали весь бомонд. Може нарешті знайдеться серед них твоя наречена! — варто було лише подумати про небажання вдягати на себе ярмо шлюбу, а Франк знову завів своєї. Щасливий сім'янин і суворий правитель, він вважав своїм обов'язком перетворити молодшого брата на свою копію, лише без корони. Та от у Дерека були свої погляди, з якими любі родичі все ж повинні рахуватися! Принаймні, він так гадав.

— Та молодий я ще, — відмахнувся юнак, скривившись. Окинув поглядом гостей і скривився ще раз. Маски, тюрбани, шалі... Цього року придворні швачки й модельєри перевершили самі себе, щоб юні красунечки ввели нову моду — повністю приховали свої обличчя, натомість продемонстрували декольте. Якщо очей не видно, то ж не соромно! — Та і як я тут когось впізнаю? Всі в масках!

— Очима серця, — підтакнула королева Аріелла, чорноволоса бездоганна красуня, матір принца Чарльза та принцеси Деніли, єдина, кого Дерек вважав своєю людиною в династії. Безпосередня і бойова донька колишнього розбійника, в роки юності викривала шпигунів та врятувала Золхіду від перевороту й безпосередньо Франка від смерті, а нині стала поважною благодійницею народу, доброю подругою та супутницею життя монарха.

— Кожен чоловік зобов'язаний створити міцну і щасливу сім'ю, а ти — принц, брат короля! Ти ж наш лев! — втрутився у розмову король Арлет, кузен Франка й Дерека та правитель всього Об'єднаного Союзу Королівств, який після своєї коронації створила його дружина — легендарна Ельза Ендаласійська. Та все ж, не зважаючи на свою вельможність, при дворі Золхіди ця пара була не просто монархами, а насамперед родичами, яких тут завжди чекали.

— Легко казати! В нашім Союзі було всього дві дівчини, справжніх левиці, так ви з Франком їх собі забрали! А інші... то вже другий сорт. Мені серед них не обрати... — знову скривившись, запротестував Його Високість.

— З таким настроєм ти ніколи не одружишся. Може мені взятися за це питання? В мене виходить, — яскраво усміхнувшись, запропонувала допомогу королева Союзу, це ж бо вона десять років тому влаштувала шлюб золхідських монархів.

— От це вже дякую, — запротестував Дерек поправив свою маску і зробив крок до втечі. — От коли знайдеться та, хто візьме мене за руку, поцілує і поведе з собою, а я поміж сотні інших лиш її бачитиму, тоді й одружуся!

Виконавши химерний поклін, принц дременув до народу, зливаючись з натовпом.

Точно пам'ятаючи, де зупинилися ті красуні, юнак безпомилково впізнав в одній з них баронесу Арську, яку намагався звабити ще минулого разу, поки сам не звабився більш доступною кралею. Що ж, сьогодні, прекрасна Анжеліно, твоя черга розважати Його Високість по завершенні цієї церемонії.

Та враз в одну мить стало не до баронеси. Увагою Дерека, як і увагою всіх, хто знаходилися поблизу, заволоділа інша леді. Струнка і тендітна, вона танцювала без пари і її, здавалося, не потребувала. Виверталася, крутилася і плескала в долоні, зливаючись з веселою жвавою музикою, ставши одним цілим з нею, з ритмом... Одягнена в коричнево-бронзову сукню з глибоким декольте і тісним корсетом відверто спокушала, інтригувала, хвилювала... Та от біда — її обличчя приховувала густа вуаль, а волосся абсолютно поглинав тюрбан, навіть жоден волосок не виднівся. Така не схожа ні на кого, особлива...

Музика все ще лунала, а вона зупинилася. Повернулася обличчям до принца і, легко прошмигнувши поміж суперницями, наблизилася, ступаючи м'яко й безшумно, немов летіла. Простягла свою руку до красеня, впевнено беручи його, а він, немов очманілий, скорився. Став тим, кого так легко вести за собою.

Вони покинули залу, повну народу і галасу, пройшли далеко в коридор...

— Агов? Хто ти, красуне? І що ти задумала? Якщо ти тут мене вб'єш, то спершу поцілуй — і я весь твій. Танцюєш ти просто неймовірно, мені дух забило від видовища. Ти знаєш, хто я? Куди ти ведеш мене?