Подружжя

Софія і Єгор не знають, як пережили два дні біля цього моря, населене невідомими і страшними істотами. Чоловік та дружина не зустріли тут жодної людини. 

Чоловік і жінка дуже сильно хвилюються за доньок, адже з тих пір, як їх переніс сюди той чаклун, вони не бачили жодну із трьох. Де вони? Що з ними? Чи живі? Ці питання обоє прокручують у голові знову і знову. 

Їх сюди чаклун переніс пізніше, ніж їхніх дітей, тому дівчата не знають, що їхні батьки теж у цьому світі.

Раптом чоловік побачив великого дракона, той наблизився до подружжя, узяв їх у лапи й кудись побіг. По тілу Єгора пробіглися мурашки, а Софія почала кричати від страху.

Раптом дракон їх опустив і перетворився на уже немолоду жінку.

- Не бійтеся, ніхто вам тут не зашкодить. Ви уже у місті, монстри, які живуть унизу вас не з'їдять.

- Зате ви з'їсте? - запитала несміливо Софія.

- У королівстві Еммартвій людей не їдять. До речі, ви знаходитеся у місті Неофій. Мене звуть Євіранія. А вас як звуть?

- Мене звуть Єгор, а це моя дружина Софія. Ми із паралельного світу.

Жінка співчутливо подивилася га подружжя і сказала:

- Отже, вас якийсь чаклун сюди переніс. Поживете поки що у мене, я живу сама, родичів не маю, буду рада компанії. 

- Ми шукаємо трьох своїх доньок, їх теж чаклун сюди переніс. 

- Ми їх обов'язково знайдемо. Чаклуни не можуть перенести сім'ю в різні світи, але можуть закинути їх у різні частини одного королівства. Ваші доньки можуть перебувати в різних містах. Поки що відпочиньте, а згодом я спробую щось дізнатися про новеньких, в першу чергу в рідному місті, якщо нічого не вийде дізнатися, то шукатиму їх в іншимістах.

Єгор і Софія прийшли додому до Євіранії, жінка нагадувала гостей, поселила їх у невелику кімнату, де вони нарешті відпочили. 

Чоловік і жінка сподіваються, що вони дуже швидко знайдуть доньок і спосіб разом з ними повернутися додому.