Незнайомка з моря

Охоронці міста Диміній стоять і спостерігають за тим, як у морі починається шторм. Місто знаходить над морем, йому тисяча років, його заснував чоловік на ім'я Диміній. Тут живе багато магічних родів, не усі люди. Є такі, які живуть тут ще з тих часів, коли було поселення, а не місто. Більшість жителів міста уже знаходяться вдома, бо настав вечір. Десятеро охонців почули крик свого керівника:

- Прямо у морі знаходиться людина!

Керівник дракон, тому його зір дуже хороший, він добре бачить навіть у темряві. Чоловік перетворився і полетів туди, він приніс налякану дівчину разом із лодкою. Незнайомка має середній зріст, вона ні худа, ні повна, має волосся трохи вище плечей, воно каштанове, зелені очі. Одягнена дівчина у зелену кофту, капелюх і світлі джинси, взута у чорні кросівки. 

Вертійн, керівник охорони заглянув дівчині прямо в очі й сказав:

- Не бійся, тебе тут ніхто не скривдить. Я зараз відведу тебе до своєї сестри, вона лікарка, огляне тебе.

Дівчина пішла за хлопцем. Через пів години незнайомка сиділа й пила чай, уже в іншому одязі, вона помилася у теплій ванній, навпроти лікарка, вона сказала, що фізично дівчина здорова. 

- Як тебе звуть?

Дівчина подумала, а потім відповіла:

- Я не пам'ятаю хто я.

Міссана сумно подивилася на дівчину, вона вірить, що її брат дізнається хто вона і звідки.

- Перевір кишені свого одягу, може, ми там щось знайдемо.

Дівчина перевірила я знайшла запрошення у кишені кофти, розгорнула його і прочитала:

"Наша Ярослава запрошуємо тебе на день народження додому до Надійки післязавтра, святкування почнеться о другій годині дня.              

                  З любов'ю твої сестри Надійка і Наталка".

    - Отже, мене звуть Ярослава і у мене є дві сестри.

- У кишенях є ще щось?

- Крім цього запрошення більше нічого немає. А там навіть адреси немає.

- Отже, ти її мала знати. Не хвилюйся, ми будемо шукати твоїх рідних. 

Після цього дівчина пішла спати, вона швидко заснула, подавалася, що їй хоч щось насниться, що підкаже хто вона.