4 розділ. Підготовка до коронації.

- Королево, вам сподобалися ягоди? - запитала Амелія. 
- Так, дуже смачні, тепер стануть моїми улюбленими! - відповіла. 
- Ну добре, ми підемо, нам потрібно до коронації готуватись, - сказала Ельда, вже виходячи з кухні. 
- Так, пішли, бо я ще не повністю оглянула замок, - сказала Юлія. 
Вони пішли далі оглядати палац, оглянули ще декілька кімнат і пішли до кімнати дівчинки. 
- Відпочивайте, бо у вас завтра коронація, - промовила Ельда і хотіла йти разом з Клерксом 
- Стійте..., що за королева тут була до мене? - наважилася запитати. 
Ельда з Клерксом переглянулися.
Ельда сіла біля Юлі на ліжко і стала розказувати: 
- Колись Альфред уже не міг правити та знайшов дівчину на ім'я Розара. І теж почали проходити церемонії коронації. Все пройшло успішно і королева правила тут об'днаним королівством, але в один день вона вирішила правити тільки у могутніших ведмедів, а саме у білих ведмедів. Вона розрушила наше королівство і тепер у нас немає королеви. Але коли буде, ми будемо могутні так, як і вона, і наша королева нарешті зможе назад об'єднати королівства. І відвоювати наше. Тепер її називають « Білою королевою », а королівство « Білих ведмедів ».
- А її люблять ведмеді? - перебила Юля. 
- Так, любили і люблять, навіть деякі бурі ведмеді. Вона красива, в неї чорне волосся, зелені очі та красива осанка, а її грація, ніхто і ніколи не порівняється з нею. 
Юлія посміхнулася, але в душі все перевернулося. 
- Я не думаю, що сподобаюся ведмедям, - промовила дівчинка. 
- Що ти, навіть не думай, ти чудова... - мовила у відповідь Ельда.
Вони з Клерксом переглянулися. 
- А чому ви просто не поговорите з нею? - запитала Юля.
- Ми пробували, тай це не та людина з якою можна просто поговорити, - відповіла Ельда.
- Ну добре, лягайте принцесо, - додав Клеркс.
Ельда з Клерксом вийшли, а принцеса лягла і довго думала. В голові у неї було дуже багато думок.
« Невже, я така нікчемна? », - думала Юля.
« Але ні, чому ж я нікчемна тоді? » - не припиняла думати за це. 
Юля хотіла подобатися ведмедям, так, як і Розара. Вона думала, що якщо вони люблять Розару, то її вже не зможуть полюбити, бо хто вона така?
Дівчинка не могла уявити, як їй отримати любов від ведмедів, адже вона майбутня принцеса, а потім можливо і королева, якщо вона звичайно не надумає втекти. Бо це дівча дуже розумна, але вона дуже боязка. Але вона дуже сильна, тому, так легко не здасться. 
Юля продовжувала лежати і думала про те, як сподобатися ведмедям, тому, що вона розуміла, що якщо не заслужити їх любов, то і поваги не буде, а королеву мають любити і поважати, так, як і Розару. Але Юля чомусь думала, що вона гірша за Розару, хоч це було не так. 
Дівчинка на другий день прокинулася досить бадьорою, вона чудово виспалась і в неї був чудовий настрій, про вчорашні думки вона забула, хоч їй і не було коли пам'ятати за те, тому, що в неї мала бути коронація. Вона не знала, що це та, що її чекає, а тому дуже сильно боялася, але попри страх, чомусь була впевнена в тому, що все буде добре. Коли вона лише прокинулася, то відчула, як промінчики сонця бігають по її обличчі, хоч надворі була осінь. Коли вона лише прокинулася, то в її кімнату зайшли її знайомі Ельда та Клеркс. 
- Доброго ранку, - посміхаючись сказала Ельда.
- Доброго ранку принцесо, - додав Клеркс. 
- Дякую друзі, - відповіла Юля.
На, що Ельда і Клеркс відповіли:
- Принцесо, ми вам не друзі! 
- Це, як? - з подивом Юля подивилася на Ельду.
- Ну ви принцеса, а ми ваші слуги. Принцесі не пристало дружити з такими, як ми! - сказала Ельда і з її обличчя зникла посмішка. 
- Що? Ні! Ви що? Ви мої друзі, хоч ми з вами і знайомі всього день та ви мені стали друзями, які були зі мною весь день, а не лишили, як той ваш король Альфред, чи, як його там. Ви були зі мною, показували мені замок, як ви тепер можете казати, що ви мені не друзі, ми були разом цілий день, веселились, говорили, чудово проводили час. 
- Але... - не встигла відповісти Ельда, як її перебила Юля.
- Ніяких але, я ваш друг, а ви мої друзі, якщо Розара не вважала вас друзями, то я не така.
Ельда з Клерксом лише посміхнулися у відповідь.
- Дякую, що не вважаєте мене та Клеркса нижчими за себе! - відповіла Ельда. 
- Чому я так маю вважати? - з подивом запитала дівчинка. 
- Тому, що Розара так вважала, хоч немала права, тому, що я... принцеса, - Ельда нехотячи відповіла. 
- Ти хто? Принцеса? - запитала Юлія. 
- Так, просто коли в нас не було ще королеви, я працювала в цьому замку, допомогала на кухні. Потім мене замітив наш король Альфред і запропонував стати королевою. Я звичайно не відмовилася. Через два дні після цього мене коронували і принцеси. І цілий тиждень за звичаєм я була принцесою, а коли залишався один день до моєї коронації в королеви, наш король Альфред привів у замок Розару, яку в день моєї коронації коронували в королеви.
- Тобто, виходить коронували її, а не тебе? - перепитала Юля.
- Так, виходить так, - відповіла дівчина.
- Тобто ти все ще принцеса? - додала запитання Юлія.
- Так, наша Ельда принцеса, - відповів Клеркс. 
- То, чому тебе не коронують в королеви, а мене? Хочеш я піду до вашого короля і тебе хоч сьогодні коронують? - відповіла Юля. 
- Ні, ні, що ви? - відповіла Ельда. 
- Але чому? - з подивом запитала принцеса. 
- Тому, що всі готуються до вашої коронації, та й я не маю права, тому ні! - відповіла дівчина, схиливши голову вниз. 
- Чому не маєш права, якщо я попрошу то... - не встигла договорити дівчинка, як її перебили. 
- Ні королево і крапка на цьому! - відповіла Ельда.
- Вам уже пора виходити, а ви ще не готові принцесо! - поспішив їх Клеркс.
- Так, швидше, - прискорила їх і Ельда. 
Вони допомогли дівчинці одягнутися. Одягнута вона була у темно - зелену сукню,
накидка ззаду була теж зеленого кольору,
яка тягнулася по землі за принцесою. На шиї у неї було дуже гарне намисто з перлин.
- Це справжні? - запитала Юля.
- Так, - посміхаючись, відповіла Ельда.
І вони продовжили збиратись. Зачіску вони їй зробили дуже гарну, зібрали все волосся в пучок та закололи гарно,
дуже гарною заколкою, на ній були квіти, які начебто розквітали, та пелюстки поруч із квітами.
Подивившись на себе у дзеркало Юлія із захватом сказала: 
- Гарно!
- Так, вам дуже пасує принцесо! Ви прекрасна! - сказала Ельда, закладаючи волосся принцесі.
- Ви виглядаєте прекрасно! - із захватом відповів Клеркс.
- Дякую, але... - Юлія засмучено дивилася вниз.
- Що таке принцесо? - запитав кролик.
- Я не думаю, що мені варто йти туди... - відповіла з сумом дівчинка.
- Але чому? - з якоюсь злістю і одночасно цікавістю запитала Ельда. 
- Тому, що мене ніхто не знає! І навряд чи хтось полюбить! Чому б вам просто не помиритися з вашою королевою?