2 розділ

Вона походить із  заможної родини Чихівських.  Мабуть, в Києві кожен другий чув коли-небудь це прізвище. Її батько, Михайло Чихівський  - відомий майстер з виготовлення жіночого взуття. Він усе своє життя посвятив цій справі. Завдяки цьому чоловікові жінки мають змогу носити як гарне, так і зручне, якісне взуття. Хоч він вже й не молодий, але на свої роки виглядає доволі привабливо. В першу чергу Михайло робить взуття для своєї коханої дружини, адже через свою нелегку роботу їй доводиться багато ходити. Історія їхнього кохання доволі цікава та довга, але зараз не до неї.

 Мати Вікторії, Ольга Чихівська - відома письменниця під псевдонімом "Марія  Сельчанська".  Вона пише різноманітні твори; це - зазвичай громадянська лірика або проза на воєнну тематику. Також вона є громадським діячем, яка виборює правду та справедливість, влаштовує мітинги на захист жіночих прав та рівності між людьми. 

Вікторія чимось схожа на свою матір, адже відчуття честі, справедливості та волі напевно дісталося їй від неї.  Від своєї матері вона  успадкувала жіночу вроду, Вікторія має чорне, наче смола, довге, хвилясте волосся і при тому  темно карі очі, які зачаровують своєю глибиною , які розкривають душу, приховуючи сталеве серце. При сонячному світлі вони палають наче неземний  вогонь, а в темряві,стають чорними зливаючись з тьмою навколо. 

Вікторія здається холодною та не похитною, точніше такою вона показує себе людству. Насправді у неї багато масок, і для кожного в цім світі в неї знайдеться унікальна. Чи лицемірство це? Не можна сказати напевне. Справжню її не знає ніхто крім неї самої, а можливо вона і для себе  приберегла пелену, яка прикриває її сутність.
 

На жаль  згодом вона дізнається, що втрачаючи близьку людину, на ній жодної маски не залишиться, всі злітають, наче їх ніколи і не було. За мить, коли вона станцює в танку зі смертю вона зрозуміє , що її почуття повністю відкриті, і саме тоді вона усвідомить, що відчуває набагато більше ніж думає чи показує світу.

Можливо вона навіть із собою не може бути чесною, хоча є  час коли вона повністю віддається собі, заглиблюючись в себе більше й більше, коли всі маски злітають самі собою. Це час, коли вона віддається творчості..... 

Її найбільша пристрасть - це писати, писати романи, вірші, оповідання, вкладаючи  частинку своєї душі, виливаючи всі свої переживання, все, що її турбує, тішить або розриває зсередини. Інша її сторона захоплюється театрами, грою, яку актори майстерно виконують, як передають емоції та почуття своїх героїв, як віддають всього себе....