35 глава

Дана

Коли я розповіла Саші про свої плани, відчула себе неймовірно щасливою і вільною. Наче важкий тягар впав з моїх плечей. Його підтримка надала мені нових сил і впевненості, яких мені не вистачало раніше.

— Дано, ти навіть не уявляєш, як я радий за тебе, — сказав Саша, ніжно притискаючи мене до себе.

Його тепло і запах парфумів заспокоювали мене, як ніколи раніше. Притулилася до нього, відчуваючи ритм його серця під своєю щокою. У цей момент я знала, що все буде добре. Наші спільні мрії починають реалізовуватися, і це надихає мене.

— Знаєш, я думала, що буде страшніше, — зізналася я, відступаючи трохи, щоб подивитися йому в очі. — Але ти зробив усе набагато легшим.

Саша усміхнувся, його очі випромінювали тепло і любов.

— Ти сильна, tesoro mio, — він знову обійняв мене, його обійми здатні розсіювати всі мої сумніви та страхи.

Він дивився на мене, і в його погляді я бачила всі ті емоції, які ховалися за маскою спокою. Його очі випромінювали пристрасть, ніжність і рішучість. Він обережно підняв руку і провів пальцями по моєму обличчю, наче малюючи невидимі візерунки.

— Ти неймовірна, — прошепотів Саша, його голос був низьким і хрипким.

Він нахилився до мене, і його губи знайшли мої. Я поринула в поцілунок, який розпалив всередині мене справжню бурю почуттів. Це був поцілунок, який говорив більше, ніж тисячі слів. Він був наповненим усіма тими емоціями, які ми відчували одне до одного. Я відповіла на поцілунок з усією пристрастю, яку могла зібрати. Саша обережно підняв мене на руки та поклав на стіл, його рухи були впевненими й рішучими. Я відчула холод дерева під собою, але цей контраст лише підсилював відчуття гарячих дотиків його рук. Він схилився наді мною, і наші погляди знову зустрілися.

— Дано, ти навіть не уявляєш, як сильно я тебе бажаю, — прошепотів він, нахиляючись до мого вуха. Його подих був гарячим, і я відчула, як мурашки побігли по всьому тілу. — Як сильно я сумував.

— Тоді покажи, — відповіла я, злегка усміхаючись, і побачила, як його очі засвітилися ще більше.

Саша нахилився і почав цілувати мою шию, залишаючи гарячі сліди своїх поцілунків. Його руки рухалися впевнено, досліджуючи кожен сантиметр мого тіла. Я відчувала, як кожен його дотик розпалює всередині мене вогонь, який ставав все сильнішим. Ми були як дві частини одного пазлу, які нарешті знайшли своє місце.

— Сашо, ти неймовірний, — прошепотіла я, коли він зупинився на мить, щоб подивитися на мене. Його очі були потемнілими та прекрасними, наповненими тим самим бажанням, яке я відчувала.

— А ти, Дано, зробила мене найщасливішою людиною на світі, — відповів він, знову нахиляючись до моїх губ.

Наші поцілунки ставали все більш пристрасними і глибокими, і я відчувала, як його руки обіймають мене міцніше. Його поцілунки та дотики були як магія, яка змушувала мене забувати про все інше.

— Сашо, — сказала я між поцілунками, трохи сміючись, — ти, здається, забув, що ми на кухні.

Він зупинився на мить і подивився на мене з усмішкою.

— Можливо, — сказав він, піднявши одну брову.

Моя сукня трішки задерлася, оголюючи ноги, і я помітила, як його погляд ковзнув униз, затримавшись на кожному вигині мого тіла.

— Думаєш, це безпечно? — запитую я з легким усміхом.

— Безпечно? — він нахиляється ближче, його губи майже торкаються моїх. — Ти не уявляєш, наскільки небезпечно я тебе зараз хочу.

Його губи залишали гарячий слід на моїй шкірі, і я відчувала, як моя свідомість розмивається під цими дотиками. Олександр рухався повільно, але впевнено, кожен його рух був наче підготовлений заздалегідь, кожен дотик викликав у мені нові хвилі бажання.

— Ти знаєш, — прошепотів він, піднімаючи мене ще вище, — цей стіл завжди здавався мені надто порожнім. Тепер я знаю, чого йому не вистачало.

Я засміялася, обіймаючи його міцніше.

— І чого ж?

— Тебе, звісно, — відповів він, його очі світилися хитринкою.

Саша ніжно зняв з мене сукню, скидаючи її на підлогу. Я відчула, як прохолода кімнати торкається до моєї оголеної шкіри, контрастуючи з його гарячим подихом. Мої серце і дихання прискорилися, коли він помітив, як кожен його дотик приносить мені задоволення.

— Дано, — прошепотів Саша, його голос був знову хриплим і чуттєвим, — це не єдине місце, де я хочу тебе.

Мої губи злегка тремтіли, коли я запитала:

— І де ж ще, скажи мені, — намагаючись зберегти легкість у голосі, хоча всередині мене пульсувало хвилювання.

Саша нахилився ближче, його губи ледь торкалися моєї шкіри, коли він прошепотів:

— В кожному куточку цього будинку.

Його руки почали ковзати вниз по моєму тілу, дбайливо і водночас впевнено, знаходячи кожну криву і вигин. Слова були настільки сильними, що я відчула, як моє тіло реагує на них. 

— У вітальні, на дивані. Хочу відчути, як ти вигинаєшся під моїми дотиками на тому самому місці, де я вперше сказав тобі, що кохаю тебе.

Його руки рухалися далі, дражливо, повільно. Моє дихання стало нерегулярним від хвилювання. Він зробив паузу, дозволяючи своїм словам проникнути глибше, а потім продовжив:

— У ванній кімнаті, під душем, де вода буде стікати по наших тілах, змиваючи все, крім нашого бажання. Хочу, щоб кожна крапля води приносила нам нову хвилю задоволення.

Його пальці злегка ковзнули вниз по моїй спині, викликаючи табун сиріток по моїй шкірі, і одночасно змушуючи мене тремтіти від очікування. Чоловік ніжно проводив пальцями по моїм лопаткам, м'яко погладжуючи їх. Він продовжував описувати свої фантазії з такою детальністю, що я могла уявити кожен момент так, ніби він вже був реальністю.

— В спальні, на ліжку, де кожна ніч і кожен ранок буде починатися і закінчуватися нашим коханням. Хочу, щоб ти відчувала мене повністю, щоб кожен дотик залишав слід на твоїй шкірі, як пам'ять про наше кохання.

Я затамувала подих, відчуваючи, як його слова наповнюють бажанням. Саша підняв моє обличчя, його очі були сповнені обіцянок і ніжності.