Розділ 11

Ангеліна вже чекала Августа коло озера в парку. Через сильну спеку вона  вдягнула  в: середню блакитно-білу сукню, невеличкі туфлі а  волосся заплела в косу.
 На озері вона побачила невеличкий човен в якому уже стояв Август  який під плив трохи до берега він був вдягнутий в: сорочку, шорти й літні капці.
-Ти готова!?-гукнув з човна хлопець.
-Так!-гукнула дівчинка йому у відповідь, та побігла до човна.
Човен був як і Ангеліна побачила невеличкий, паруса були білими мов білі хвилі в морі, на човні було намальовано море спокійне а в ньому те, щоб швидко плисти та середня кабіна, щоб у разі чого сховатися.
-Отже ти готова?-перепитав Август.
Дівчинка кивнула й вони рушили (точніше поплили).
Ангеліна сиділа на краєчку човна та милувалася краєвидом а Август керував човном.
За якийсь час парубок запитав чи вона колись каталася на човнах.
Ангеліна відповіла, що ні у перше катається на човнах.
Пливши ось так спокійно по озеру вони допливли до якогось берега й зупинилися біля нього, та роздивитися.
Берег був середній, круглий на ньому було лише одне дерево яке робило тінь.
Ангеліна лягла біля дерева й відчувала невеличкий вітерець який був.
-Як же красно виїхати кудись з дому-заплющеними очима сказала Ангеліна, та коли розплющила, то побачила, що Августа ніде не видно.
Глянувши довкола вона побачила, що він у озері вирішив скупатися.
-Ходи вода тепла!.
Ангеліна швидко зняла сукню кинувши її кудись, та була одягнута в купальник її улюблений з: зелено-блакитними кольорами.
Занурившись під воду вона підплила до Августа.
-Так дуже тепла й приємна-вона раділа, що живе майже біля озера в якому можна поплавати.
Звісно Ангеліна не була професійним плавцем, та вона на це не зважала а плавала з задоволенням.
За якийсь час коли Ангеліна з Августом подуріли у воді й вийшли на сушу, та лягли на  рушник який був постелений на піску Август несподівано сказав.
-По тобі видно, що ти часто подорожувала з батьками навіть якщо маєте не багато грошей.
Дівчинка здивувалась глянувши на Августа трохи дивно.
-Ти казав, що ти пророк лише тоді коли переписуєшся.
-Так…так!-хлопець зірвався з місця й відчув, що у нього закалатало серце від подиву-Це щось новеньке.
Хлопець видихнув виглядало це ніби він прийняв, те, що сталося нормально, звісно був у шоці.
Ангеліна глянувши на хмари зрозуміла, що буде шторм тому вони сіли до човна, та рушили назад.
Уже почався дощ і сильний вітер човен колисало як божевільне кілька разів вони майже не тонули.
-Ангеліно поглянь!.
Август показав на вітрила які майже не відпадали.
Ангеліна хутчіш  щось робила, бо Август був на штурвалом.
Вона закрила як могла вітрила через вітер було тяжко, та вона справилась, виливала воду з палуби, бо човен гойдався, та вода попадала в середину.
Шторм  завершилась, човен був припаркований на якомусь березі. Ангеліна й Август лежали на палубі.
Хлопець лежав біля штурвала а Ангеліна закотилася в одну з кімнат.
Август помалу вставав, та тримавшись за голову роздивлявся де вони є.
Він бачив перед собою: людей які каталися на різному, велике дерево яке сягало води, багато дерев і помалу повертаючи пам’ять хлопець згадав про.
-Ангеліна!.
Хлопець найшов її в одній з кімнат вона лежала на  лівому боку біля  круглого столу.
 -Ангеліно-спокійно промовив Август й присів біля неї-Вибач як би я знав, що буде шторм, то б не відправив тебе в таку подорож.
В цій кімнаті було відчинене вікно й на відчувалось тепло, та приємне свіже повітря.
Август хотів забрати її волосся з очей як вона розплющила свої блакитно-зелені очі.
-Салют-лише мовила Ангеліна.
-Салют-з сміхом сказав Август й коли Ангеліна хотіла підвестись, щоб зіпертись до столу хлопець допоміг їй підвестись й сам зіперся  до столу.
-Де ми?-заплющеними очима спиталась дівчинка.
-В парку точніше вдома-пояснив парубок дивлячись на неї.
-Ясно.
На губі дівчинки з’явилась невеличка усмішка. Вона мала різні пригоди наприклад підвертала два рази ліву ногу, та щоб таке ні.
За якийсь час біля шостої години вечора хлопець відвів дівчинку до її дому.
Вона цю подію не за буде звісно з штурмом не так було й весело, та пригоди на те й придумані щоб попадати в негаразди.
З такими подіями вчора вона зразу же заснула на своєму ліжку.
Тим паче, що завтра субота й вона зможе довше по спати.
-Але пригода-позіхнувши промовила Ангеліна.