8. Боротьба за щастя

Дарина почала вимальовувати план спасіння свого з Арсенієм щастя. Іншими словами – план порятунку від Максима. Зокрема було заплановано відволікти його від думок про своє кохання. Отже, серед подруг почала шукати ту, яка б захотіла звабити чоловіка. Максим Олегович – чоловік дуже гарний, розумний, сильний, успішний – мрія будь-якої жінки. Але ж жінку підібрати йому виявилось важко, адже схожих на Дарину одиниці, а інша йому не прийдеться до смаку. Згадала свою однокурсницю, яка, будучи банкіром, так ніколи й не працювала за фахом, а подалась в модельний бізнес, і особисте щастя досі й не зустріла. Маргарита радо погодилась на пропозицію Даші, оскільки Максим їй дуже сподобався. У середовищі моделей вона навчилась правильно зваблювати чоловіків, тож не бачила труднощів. А вони таки були. Дарина багато розповідала про Максима, що він полюбляє, що – ні, про його інтереси та погляди на життя, жінок і т. д. Маргариті довелось дістати із глибини душі всю свою лагідність й доброту, аби хоч трохи бути схожою на Дашу.

Не дивлячись на проведену кропітку підготовку, яка була виточена до деталей, план провалився з тріскотом. Як Марго не нав'язувалась, як не зваблювала, Максим навіть і поглянути на неї не хотів. Йому не допомогли навіть поради Ольги, котра наполегливо рекомендувала придивитись до Маргарити.

Дарина не здалася. Вона весь час шукала інших дівчат для Максима. В пошуку допомагала й Аня, яка знала багатьох подруг Арсенія, серед яких були найдостойніші та найвродливіші дівчата.

Серед десятки фантастичних красунь Максиму жодна не припала до душі. Він просто не хотів. Він не помічав їх. Дівчата наполегливо старались, самі хотіли заміж за такого чоловіка, самі просили у Дарини порад. Але ні поради Даші, ні вмовляння Олі, ні старання дівчат не вплинули на закоханого чоловіка у стані глибокого розпачу.

Тож минуло два тижні. Максим почав діяти. Він виблагав у Даші зустріч, яка відбулась в ресторані, який чоловік орендував лише для них двох. Того вечора він дістав каблучку і освідчився, благаючи пробачення, обіцяючи, що тепер все буде по-іншому. У відповідь Даринка лише ридала у його обіймах і благала відпустити. Розмова таки ні до чого не привела. Макс не чув Дарину, а вона не могла прийняти його слів. Жодних компромісів у даній справі не могло бути.

Заплакана, вона ішла по нічному бульвару з ресторану, ледь вирвавшись з обійм Максима. Зателефонувала Арсенію, попросила забрати. Хлопець, як завжди підтримав, заспокоїв. В його руках Даша танула, в мить забувала про всі нещастя. Його ніжні дотики гарячих рук, солодкі поцілунки, приємний аромат, блакитні очі – просто заворожували, відносили в якийсь потойбічний світ блаженства, де хотілось лише насолоджуватись цією казкою, цією ейфорією приємних відчуттів.

Наступного дня Дарина поїхала до Володимирського собору, де провела увесь день, щиро молячись про своє спасіння й напоумлення Максима. Вона уже не знала, що робити і, як рятуватись. Адже Макс не лише перешкоджав її особистому життю, а ще й працювати не давав і професійно розвиватись. 

Відпустка добігала кінця. Дарина Олегівна не хотіла повертатись в Депозит, знала, що не зможе бачити Максима, а він її. Але, як піти з Депозиту за обставин, що склалися, не знала. Тож залишалось лише молитись і надіятись на Божу ласку.

Арсеній не залишав Дашу наодинці зі своїми переживаннями, страхами і безнадійністю. Спеціально старався якомога швидше завершити всі справи на роботі й одразу ж мчав до коханої. Підтримувала також і Аня, і Оля з Поліною. Завдяки коханому і таким вірним та чуйним подругам Даша не падала у відчай. Адже відчувала, що вона не сама.

Ольга Андріївна намагалась зробити все, що в її силах, аби переконати Максима. Вона була з ним щодня. На роботі багато говорила з ним, і після роботи часто підтримувала його. Також Ольга повідомила Раді директорів про заяву на звільнення Дарини Олегівни. Але директори забажали особисто зустрітись з Дариною та вислухати всі причини її незадоволення роботою в Депозит банку, незважаючи на те, що всі давно здогадались про розрив стосунків з Максимом Андрійовичем. Даша, в свою чергу, не могла підставити Максима і відкрити велику таємницю їх розлучення навіть, не дивлячись на все зло, яке він заподіяв, тому й не з'явилась на засідання Ради директорів. Натомість пішла до Макса сама, де заявила, що змішувати особисте з робочим – це уже несерйозно. За її словами Максим повинен відпустити всі образи та особисті переживання і, якщо не хоче, щоб відкрилась таємниця про крах їхніх стосунків, то повинен допомогти їй тихо піти з Депозиту. Але чоловік не хотів чути Дарину. У відповідь – лише благав повернутись і вийти за нього заміж.

 То була п'ятниця, вечір якої, як і наступні вихідні, Даринка фантастично провела з Арсенієм, сходивши в театр, кіно, просто прогулявшись парками міста та мило посидівши в кав'ярнях. Було настільки добре вдвох, що аж задихались від несамовитого задоволення одне одним. Обоє літали на крилах свого кохання, даруючи одне одному радість, ласку, той вогник любові, котрий так несамовито палав в гарячих серцях.