Розділ 3. Знаки уваги

Саме із вдячності до Макса, Дарія віддавала йому всю себе: все своє тепло, ніжність, ласку, любов, турботу, підтримувала у всьому. Чоловік був окрилений турботою коханої і почувався немов птах, котрий кружляє високо під хмарами. Тож вже не жив, а літав.

Даринка теж, відчуваючи його шалене кохання, почувалась легко, спокійно, захищено від усіляких негараздів. Та, на жаль... На жаль – не мала почуттів до Максима. Не відчувала уже нічого до Арсена, але й не покохала Макса. В серці оселилась порожнеча. Максим зігрівав лише душу.

Від Арсенія Даша поволі віддалялася. Сама ніколи не телефонувала. Бачились лише в церкві й спілкувались там мало, бо поряд завжди був Макс. Тепер частіше Аня приїздила до Дарини, а не навпаки, як було раніше. Нова робота, багато справ не давали молодій очільниці  банку можливості вільного часу.

Арсен зрідка сам телефонував подрузі. Розмовляли, давали поради одне одному, але того тепла у відносинах, яке було раніше, хлопець уже не відчував. Почав сумувати за подругою. Бачив у церкві або в Інстаграм, якою успішною красунею Даша стала і розумів, що з кожним днем вона подобається все більше. Весь час надокучав Максим, котрий завжди був поряд з дівчиною і не дозволяв їм спілкуватись. Тож Арс зрозумів, що втратив подругу. Розумів і те, що у Максима наміри серйозні. Рано чи пізно він освідчиться Дарині. А тоді вже остаточно заборонить їй спілкуватись з найкращим другом. Відтак Арсен втратить подругу назавжди. А втрачати таку чудову, добру людину, а ще вродливу, милу та чарівну дівчину Арс не хотів, ба більше – боявся такого розвитку обставин. Без Дарини уже й зараз відчуває порожнечу в своєму житті. Весь час бракує її світлого обличчя, блиску очей, сонячної посмішки, ну й звісно – порад, турботи, підтримки.  А коли б втратив її назавжди, то  й уявити уже не міг життя без неї. Навіть заздрість пробрала його, коли збагнув, що Даша може назавжди дістатись іншому чоловікові. У той час збагнув, що він цілковитий бовдур. Що припустився великої помилки, коли боявся стосунків з Дариною і не послухав Аню. Він боявся втрати її, як подругу. Боявся нашкодити їхнім дружнім відносинам. А сама доля нашкодила ще більше. І подругу Арсеній все одно втратив. Тому й розумів, що поки не пізно, потрібно повертати Дашу, доки Максим не відняв її назавжди.

Почав телефонувати частіше, викладати фото в соцмережах, щоб бути в полі зору Дарини якомога більше. Часто заїжджав до неї в банк. Став клієнтом її відділення. Приїжджав здебільшого в обідній час, щоб мати можливість обідати зі своєю Дашулькою. Завжди дарував красиві компліменти з приводу її нової зовнішності, посади, таланту. Поводився галантно, проявляючи зацікавленість та захопленість дівчиною. У святкові дні дарував навіть квіти.

Даша уже розуміла в чому річ. Адже поговорила з Анною, котра розповіла, що брат нарешті порозумнішав і усвідомив, що кращої дівчини годі шукати, адже таких одиниці в наш час. Але що ж робити тепер самій Дарині?  Вона ж не може розірватись на двох чоловіків. Як і не може покинути Макса, який стільки для неї зробив і якому буде вдячна все життя. Але й розуміла також те, що почуття до Арсена десь далеко на самій глибині душі все одно жили і зараз з кожною новою зустріччю чи розмовою, вони починають знову проявлятись. Рани відкриваються, але тепер вони не лишаються на самоті. Арсен змащує їх своєю цілющою увагою.

Арсенію знадобився не один день і не один тиждень, щоб повернути дружбу Дарини. Поки їздив до неї, обідав, розмовляв по телефону, розумів, що з кожним днем відчуває уже не просто симпатію чи захоплення цією дивовижною дівчиною. Починають зароджуватись почуття дещо більші за дружбу, які набирають дедалі більшої сили. Даша почала вабити його, як жінка.

Максим в черговий раз поїхав у відрядження. Даша пішла в церкву. Вимкнула телефон, бо знала, що після служби Макс надзвонюватиме. За давньою, хоча уже й забутою, традицією запропонувала Арсенію обід в їхньому ресторанчику, де завела відверту розмову. Пояснила, що вона перебуває у стосунках і Максим підозрює уже не дружній її зв'язок з Арсенієм. Просила залишити усе, як є, адже не могла покинути Макса, не дозволяло сумління.

Натомість Арсеній наполягав на своєму, казав, що вона потрібна йому, що все обміркував і зрозумів, що хоче бути лише з нею, що давно забув Ангеліну й готовий до нових стосунків. Розповідав, яка Даша чарівна, найкраща, дуже йому подобається. Розкаювався, що припустився великої помилки, коли не відразу зрозумів, що насправді Даша значить для нього. Стверджував, що не відступить, буде боротись, не віддасть її Максиму.

То був нещасний день в новому Даринкиному житті. З усіх, навіть складних ситуацій, Дарія виходила успішно, на всі проблеми дивилась з позитивом. Вирішувала складні питання в банку з легкістю і оптимізмом. Хоча часом і відчувала важкість, втому, та це були скоріше приємні моменти, бо знала, що всі складнощі додають лише сили та досвіду. Але зараз... Зараз заплуталась. Опинилась в такому тугому павутинні, з якого не знала, як вибиратись. Кого обрати?  Як вчинити правильно? Серденько линуло до Арсенія, а розум і сумління казали, що варто залишатись з Максимом.

Приїхала додому і ще довго в роздумах мучилась, не маючи ані сили, ані бажання виходити зі свого авто. Так і сиділа мовчки за кермом і думала. Увімкнула телефон. І навіть не здогадувалась, який ураган негативних емоцій на неї чекав. 23 пропущені дзвінки, усі від Максима. Зателефонувала йому, спробувала пояснити, але він навіть слухати не хотів. Здогадався, що була з Арсеном, почав кричати, ображатись і зрештою кинув слухавку. 3 дні не повертався з відрядження, не телефонував, не писав, на дзвінки не відповідав.