Розділ 9. Одужання

Даша хоча й продовжувала приймати пігулки, та почувалась уже добре. Її емоційний стан  вже став відмінний: нічого не дратувало, не сердило, зникли страхи, тривоги, невпевненість; на душі було спокійно, затишно та радісно; на обличчі – посмішка; в очах – вогник безмежної любові до всього навколишнього світу. Дівчина наче випромінювала світлу, сонячну енергію, даруючи її всім оточуючим. Голова вже тривалий час зовсім не боліла і стала ясною з чіткими та позитивними  думками, правильними рішеннями, значно покращилась і пам’ять. Дарина, де б не знаходилась і з ким би не спілкувалась підсвідомо знаходила теми для розмов, правильні слова і дотепні жарти. Вона відчувала багато енергіїї та сил, які впродовж останніх років її геть покинули. Всі побутові справи давались легко і невимушено. Вона вчилась жити по-новому. Звикала до нової себе, яку вже давно забула, але якою була до хвороби багато років тому. 
На недільну літургію Арсен не прийшов, тож Даша була сама, але тепер почувалась зовсім по-іншому. Вона була безмежно вдячна Господу, що почув її тривале та невпинне благання про одужання. Стояла перед іконами, кланялась і дякувала, що всі молитви були почуті, а мрії здійснені. Чого тепер бажати? Хіба жіночого щастя та вдалої кар’єри. І нехай в 30 років уже пізно розпочинати влаштовувати своє життя, але ще все таки можливо. Вона вірила, що, коли стала сама собою, то зможе все. З теплом та світлом на душі, ясним розумом і позитивними думками вона зможе побудувати велике майбутнє. ЇЇ історія казки майже здійснилась. Тепер вся подальша доля у власних руках.
Оскільки вже не було жодних перешкод, Дарія зайнялась пошуком роботи. І вже на четвертий день пошуків успішно пройшла співбесіду спершу з менеджером персоналу, а потім з керівником одного з відділень провідного українського банку та була прийнята на роботу менеджером з консультування та обсуговування клієнтів. Перспектива роботи в банку не в повному обсязі могла задовольнити Даринку, адже для щирого християнина банк – це не зовсім та структура, де можна працювати, саме через гріховну справу кредитів. Та, на жаль, Дарина банкір за освітою. Тому зробила помилку ще, коли вступала до вишу і обирала фах. А оскільки з приводу роботибанків серед духовенства багато спірних питань, одні розповідають, що погано, інші трактують в позитивному ключі, то Даша вирішила не змінювати сфери своєї діяльності.
 Робота була непростою, зарплата низька.  Хоча Дарина й мала невеликий подібний досвід консультування клієнтів, проте банківської справи добре не вміла. В перший тиждень довелось багато читати книжок та повторювати теорію. Але дівчина сама була здивована тому, як вона тепер швидко все запам’ятовує та добре розуміє. А ще зовсім недавно, на останній роботі, їй доводилось докладати неабияких зусиль, щоби запам’ятовувати специфіку роботи. Нічого не виходило з першого разу. Навіть за 2 місяці роботи вона не змогла усьому навчитись та отримати досвід, всі документи робила з помилками, адже ясному мисленню завжди перешкоджав головний біль та відчуття неспокою й знесилення. Зате тепер, коли вона стала цілковито здоровою щодня  отримувала похвалу від своїх колег щодо того, як швидко все сприймає та з легкістю правильно  виконує. В комунікації з клієнтами Дарина не відчувала жодної важкості, могла швидко та легко переконати людину отримати той чи інший банківський продукт, часто жартуючи чи наводячи дотепні приклади, чим налаштовувала на теплу та невимушену розмову. Звісно в перший час дівчина  відчувала втому від роботи, від отриманого великого вантажу нових знань, від знайомства з новими колегами, проте вони виявились надзвичайно дружелюбними й в усьому підтримули нову співробітницю.
Минув робочий тиждень. Нарешті вихідні, коли можна трохи розлабитись, відпочити та зустрітись з улюбленою подругою, яку Дирина весь тиждень не бачила, бо була надто зайнята новою роботою. Анна була у важкому занепокоєнні щодо гулянь свого брата, ніяк не вдавалось вплинути на нього, тому й просила Дашу вкотре спробувати поговорити з Арсеном. Але в той день невідомо, де був хлопець, додому приїхав лише під ранок і звісно дуже п’яний. А в неділю, після літургії в соборі, Дарія направилась в Пущу-Водицю. Хоча був уже обідній час, але Арсеній все ще спав. А Даша з Анею розмовляли за чаркою смачного вина з нагоди повного одужання та нової роботи Дарини.
Ось, нарешті Арсеній прокинувся та спускався на кухню до холодильника. Побачивши дівчат, він підійшов до сестри, відібрав у неї з рук келих з вином і випив, пробурмотівши:
- Що святкуємо?
- Нарешті, ти  хоча  б  чимось поцікавився за півтора тижні  й заговорив до  мене. Це уже великий крок уперед, – звернулась до брата Анна, трішки глузуючи: – Поки ти дармуєш час в нічних клубах, люди працюють і досягають успіху, тому ми й святкуємо нову роботу Дашульки і її повне одужання.
- Он як. Вочевидь я справді багато пропустив,  – діставши  ще  один келих із полиці,  наповнивши 
його вином та всівшись на диван, сказав Арсен і звернувся до Даші: - Чому не сказала, що плануєш виходити на роботу? Я б тебе до нас в компанію влаштував. У нас одна з провідних компаній, високі  зарплати, переспективи кар’єрного росту.
- Ха-ха-ха!  –  сплеснула  долонями  Аня.  - А  ти  впевнений,  що  в   тебе ще  є  та  робота? Що ти 
дійсно ще там працюєш? До того ж компанія на межі краху.
- Дякую, що нагадала. Скоро спливає термін лікарняного, а я ще досі не вилікувався.
- Хіба ж можливо вилікуватись алкоголем? – з жалем, глянувши Арсену у вічі, спитала Дарина.
- Ех, жінки... Жалюгідні ви створіння, – відзначив Арсен і пішов на гору до своєї кімнати.
Зрозумівши,  що  брат  і  зараз не  йде  на контакт, Аня ледь стримувала свою злість. А Даша тим 
часом, сумуючи промовила:
- Мабуть, Аню, я можу вплинути лише на жіночу депресію, а чоловіки мене навіть не слухають.
- Рано чи пізно, він все таки захоче поговорити, – зітхнула Анна.
У   розмові   настала  перерва,  дівчата  задумались,  як  діяти  далі.  У  своїй  уяві   Дарія  почала  розрозбляти схеми порятунку свого такого ніжного, доброго, розумного та надто коханого Арсенія. Тож виникла ідея ходити по клубах разом з ним і контролювати дозу випитих напоїв. Натомість Аня до цього плану внесла свої корективи, зробивши спершу пряме зізнання, яке ошелешило Дарину і вивело з рівноваги:
- Дашулька, давай зізнавайся уже. Скільки ще приховуватимеш від мене? Я розумію, Арс  засліплений Ангеліною, до того ж чоловік, можливо й не помітив. Але ж у мене око то наострене. Я вже давно помітила, як ти кидаєш захоплені погляди на нього і як змінюєшся у його присутності – стаєш ніжнішою, лагіднішою, турботливішою. 
За такої відвертої розмови Даша зашарілася. Вона розуміла, що не пара Арсену, тому й соромилася своїх почуттів, про що й розповіла подрузі.
- Дашуля, ти можливо не екстра доглянута, як та гламурна краля Ангеліна, яка нічого іншого не вміє, окрім ходити по крамницях та салонах краси. Ти зовсім інша, і ти маєш цілу купу інших переваг.  Наприклад: ти розумна, турботлива, співчутлива, завжди прийдеш на допомогу, а твій основний козир для Арсена, за який ти йому подобаєшся, як подруга – це щирість, доброта, а головне систематичне відвідування храму і молитва, знання законів та заповідей духовних. Ти – духовно багата людина. А це для Арсена має величезне значення, оскільки він і сам працює над збагаченням власної душі. Повір, усі матеріальні блага для нього не мають жодної цінності, найважливіше – душа, тобто  духовні, а не земні блага. До того ж – ти вродлива і попри все вмієш доглядати за собою. Можливо, тобі не вистачає дорогих брендових лахів і дорогої косметики, якою можна було б приховати на обличчі наслідки недосипання чи втоми. Але я більш, ніж впевнена, тобі б гроші цієї зрадниці Ангеліни, ти б виглядала втричі крутіше, ніж вона.
- Дякую тобі, Анютко, за підтримку. Але ти перебільшуєш. Навіть, якщо у мене буде цілий мільйон для  роботи над іміджем, та я все одно уже ніколи не матиму тієї юної вроди, яку має Ангеліна, бо  вже просто починаю старіти.
- Облиш цю невпевненість у собі. Я перерахувала тобі масу достоїнств, за якими ти набато крутіша Ангеліни. І хочу зізнатись, я давно помітила твою захопленість Арсом, тільки мовчала. Чекала слушного моменту. І я насправді дуже хочу, щоб саме ти була поряд з моїм братом, який у виборі жінок абсолютний бовдур. Хі-хі.
Дівчата почали радісно сміятись. І на цій веселій ноті Аня запропонувала Дарині придбати красиву модну та привабливу вечірню сукню, сказавши:
- Не обіцяю супер брендову сукню, бо звісно у мене хороша зарплата, та все одно вдвічі нижча, ніж у Арсена. Вважай, що це буде мій маленький вклад в майбутню щасливу долю мого братика, якого я люблю більше за життя. І зайдемо в студію краси, де тобі зроблять красивий дорогий мейк-ап і зачіску, хоча ні, до твого розкішного блонду в мене зауважень немає, я сама тобі прасочкою вирівняю волосся і будеш сяяти, як голівудська зірка.
- Аню, ти ж знаєш, що мені совість не дозволить прийняти такі щедрі подарунки, – заперечила Дарина.
- Я ще раз повторюю, я це не для тебе роблю, а для себе і для свого непутящого брата, який геть нічого не тямить в жінках.
Тож дівчата, не гаячи ані хвилини, гайда по модних крамницях. Даша виглядала дуже елегантно та водночас злегка сексуально, коли вдягла чорне плаття-футляр завужене донизу із модною довжиною трохи нижче коліна. V-образне декольте підкреслювало її тонку шию, а 3/4 рукав у формі тонкого ліхтарика додавав особливого шарму тендітним рукам. До плаття підібрали  не менш елегантні та ультра модні чорні босоніжки з тоненькими ремінцями та таким самим тоненьким і високим підбором. Коли Анна побачила Дашу в атласному платті була приємно вражена наскільки чорний колір личить подрузі, але сказала про інше:
- Звісно, ми можемо підібрати й відверте червоне плаття або будь-якого іншого кольору, але тоді мій брат може запідозрити, що наряд обраний був саме для нього, оскільки хлопець він розумний, хоча й топить свій розум в чарці. Я все ж маю надію, що це скоро мине і він повернеться до нормального життя. Тож це елегантне плаття буде доречним для нашого випадку. Головне, що ти в ньому виглядаєш модно, статусно і дорого.
Вибираючи вбрання для подруги Аня і собі не втрималась та підібрала нову модну сукню, аби зустріти своє нове кохання, для якого дівчина поволі відкривалася після пережитої тяжкої зради. Коли одяг та взуття вибрали, поїхали до салону краси на мінюкюр, педикюр та макіяж. Даша обрала для себе ніжний нюдовий макіяж, з яким виглядала приголомшливо і відразу перетворилася в неймовірну красуню. У Ані аже дух перехопило від дивовижної краси, яку зробила з Дариною талановита візажист. 
- Ну ти дуже гарна, – сказала Аня подрузі. - Ти звісно й сама гарно фарбуєшся, але професійна косметика зробила фантастику. Дашуля, ти, як виявляться, така ж неймовірно вродлива, як і Ангеліна. І за що ж моєму братові таланить на таких ну дуже вродливих дівчат?
- Мабуть, тому що й сам не промах, – пожартувала Даша, яка не могла відірватись від дзеркала, розглядаючи нову себе.
Вдома Дарина випрямила своє красиве волосся і в неї вийшов розкішний блискучий блонд, який зазвичай ховався в пишний хвіст. І коли дівчата обидві були цілком готові, поїхали по нічних клубах шукати Арсена. Аня знала, де зазвичай буває брат, але все одно довелось трохи покататись по місту.