Розділ 8. Слідство

Отже, наступного дня Дарина рано вранці поїхала стежити за Ангеліною. Автівки на дворі не було, а це означало, що дівчина ще не приїхала на пари. Даші довелось чекати близько трьох годин, аж поки вона, сидівши на лавці поблизу університету, побачила, як біля самого входу паркується Ангеліна.
    Дівчина вийшла зі свого розкішного білого інфініті на височенних підборах і блакитному літньому платті. У Даші аж дух перехопило – як можна водити у такому взутті?! Зайшовши вслід за Ліною в навчальний заклад, вона побачила в коридорах не менш розкішних дівчат і вже не дивувалась, а зрозуміла, що це студенти сфери краси та мистецтва, тож ходити на пари у рваних джинсах і кросівках, вони не можуть собі дозволити, бо це виглядало б безглуздо. Дарині довелось провести в університеті ще близько трьох годин очікувань під аудиторіями. На перервах Даша бачила, як Ангеліна звичайно спілкувалась зі своїми однокурсниками, деякі розмови про моду та процес навчання навіть чула, але нічого особливого та підозрілого не виявила. По обіді Ангеліна з подругами вийшла на подвір'я і мило прощалась з ними. Був натовп студентів, тому Даша легко й непомітно підібралась ближче до дівчат, щоб слухати розмову. Ангеліна сказала подругам, що заїде на кілька годин до своєї майстерні, а ввечері можливо приєднається до них у клубі, якщо Арс затримається на роботі.
    Дарина одразу зателефонувала Ані й розпитала, де знаходиться майстерня. Точної адреси Анна не знала, але зателефонувала братові й хитро розпитала не лише про адресу, а й плани на вечір. Арсеній повідомив, що роботи дуже багато, тому працюватиме до пізньої ночі. 
    Отже, маючи потрібну інформацію Анна передала її подрузі й сказала:
- Їдь в майстерню, а я зараз завершую свої справи в супермаркеті й приїду до тебе, звідки ми уже на моїй машині зможемо з легкістю стежити, як проведе вечір без Арсена його кохана.
Аня була керівником супермаркету в Пущі-Водиці, який знаходився поблизу будиночка Арсена. У дівчини завжди була купа справ у магазині, але свій робочий графік вона мала змогу складати самостійно. Тож закінчивши важливі справи на роботі, вона поспішила вирішувати не менш важливу справу свого приватного життя, а вірніше – особистого життя свого брата. Оскільки Ангеліна знала, на якому авто їздить Аня, довелось помінятись автівками з колегою по роботі, для того, щоб юна леді не запідозрила, що за нею стежать.
Тим часом, діставшись майстерні, яка була розташована в елітному житловому будинку з охороною, Даша могла лише чекати Аню на дворі біля автомобіля Ангеліни. Анна приїхала за 2 години. На щастя автомобіль Ліни ще стояв біля майстерні. Ще близько двох годин дівчата чекали  на об'єкт свого слідства. І ось Ангеліна вийшла й попрямувала до їхньої з Арсеном  квартири. І поки дівчина була у своєму домі, Даша та Аня чекали на подвір'ї. На вулиці уже стемніло. Ані ставало сумно, тому вона й розпитувала Дашу:
 - Не легка це справа просто сидіти без діла й чекати на когось. Як ти витримала сьогодні увесь день?
- Не скажу, що було легко, але я спіймала себе на думці – дуже добре, що сьогодні гарна літня погода, не доводиться мерзнути чи мокнути. Тому насолоджувалась свіжим повітрям в компанії з інтернетом або музикою.
- За весь день ти нікого із залицяльників біля Ліни не побачила?
- Анютко, заспокойся. Не такий Ангеліна монстр, як ти її вважаєш. Ось людина приїхала на навчання, після того попрацювала у майстерні, потім поїхала додому, тобто провела звичайно день, як і всі нормальні люди. До того ж наш Арсеній не обрав би собі якусь вертихвістку. Я стежила за нею цілий день і зрозуміла, що вона абсолютно нормальна, адекватна, молода дівчина. Згодна, можливо, ще надто юна, але хороша, розумна, вродлива, талановита, чого ще треба? – Дарина намагалась переконати Аню і розповідала про свої враження від проведеного дня.
І поки дівчата сперечались, до будинку під'їхав дорогий чорний джип, з якого вийшов  водій в класичному костюмі, обійшовши автівку він відчинив задні двері, звідки постав кремезний чоловік, на вигляд років 35, вдягнений дуже дорого з величезним букетом в руках. Побачивши це, Аня зацікавлено та іронічно сказала:
- А чи не до нашої красуні цей тип направляється?
- Аню, будинок тридцятиповерховий, елітний. Знаєш скільки тут таких краль живе?! – зауважила Даша.
- Знаю. Але в мене відчуття, що це наш клієнт. Ми ж сьогодні граємо у детективів, – поспіхом відповіла Аня і почала фотографувати чолов'ягу.
На побачене і почуте Даші залишалось лише мовчки зітхнути і знизати плечима, зрештою фото красивого чоловіка в телефоні зайвим не буде. 
За 20 хвилин відчинились двері під'їзду, звідки вийшла Ангеліна у розкішній вечірній сукні, а поряд з нею той кремезний чоловік.
У дівчат, які сиділи в авто і спостерігали, перехопило дух. Обидві вони витріщили очі, відкрили рот і не могли промовити ні слова і так тривало одну хвилину. За цей час Ангеліна зі своїм обранцем сіли в чорний джип і кудись попрямували.
Тут Аня прийшла до тями, швидко завела автомобіль і вирушила вслід за джипом. Їхати довелось не далеко. Джип зупинився біля Театру Національної Опери. Вийшовши з авто, Ангеліна весело хіхікала у обіймах кремезного чоловіка. Даша й Аня схопили телефони й почали фотографувати побачене. Парочка попрямувала до театру. В цей час Анна схопила кепку Дарини й поспіхом побігла за ними. Даша не встигла сказати жодного слова і залишилась чекати в авто, подумки говорячи: "Зглузду з'їхала, Ангеліна ж її помітить і шапка не врятує".
За кілька хвилин Аня так само поспіхом повернулась. Розлючена, зірвала з голови кепку, викинула її на заднє сидіння й вручила Даші телефон з відео, на якому була все та ж картина – Ангеліна сміється, а невідомий чоловік періодично обіймає її за талію або гладить по оголеній спині.
Даша сиділа мовчки і боялась промивити хоч слово, адже Аня була настільки розлючена, що здавалось вона зараз рознесе не лише автомобіль, в якому вони сиділи, а й весь навколишній квартал.
  - Ось стерво! І чому я раніше цього не зробила? Чому допустила братові так безмежно закохатись у цю... – Аня хотіла сказати ще одне лайливе слово, але її виховання не дозволило цього зробити вдруге. На зміну її люті прийшов гіркий плач. Дівчина розридалась. Схлипуючи, вона говорила ривками, ковтаючи свої сльози: - Що ми наробили?.. У Арса зараз проблеми на роботі... Нічого конкретно не знаю, але він дуже зайнятий і дуже стурбований... До того, ще й весь час думає, як заробити якомога більше, щоб забезпечити високі вимоги "цієї"... Навіть слова влучного не підберу, яким її назвати, після того, що виробляє... Сьогодні вона породила в моєму серці глибоку ненависть до себе. Я знаю, що це погане почуття, завжди стараюсь з розумінням та любов'ю відноситись до людей... Та, як тепер бути з цим відчуттям не знаю. Ліна вчинила надто підло стосовно Арсена... Мабуть... Краще б ми не затівали цього розслідування... Краще було б не знати. Адже, не повідомити братові про побачене я не зможу, а повідомивши...
- Ми зробимо йому надто боляче, – продовжила фразу Дарина, зрозумівши, що подруга захлинається своїми  сльозами і вже не може  говорити. - Йому й так важко доводиться на роботі, а якщо ще й дізнається про зраду коханої – це буде подвійний удар для нього. 
- Він просто не переживе. Я знаю його. Спершу він почне сильно випивати. Наслідком буде втрата роботи. Потім почне гуляти з різними дівчатами. А коли почне повільно оговтуватись, зрозуміє, що вона проміняла його на такого високого, кремезного чоловіка, і не вилазитиме із спортзалу, доки не накачається до бажаних форм. Для цього всього знадобиться дуже багато часу... Тому я не можу так вчинити зі своїм братиком, – розпачу Анни не було меж, вона ще більше розплакалась, схилившись на кермо автомобіля.
- Згодна. Ми з тобою зробили велику помилку, – сумно промовила Даша,  збагнувши драматичність обставин. В цей час по її щоках покотились сльози, та вона все одно продовжила, запропонувавши: - І поки ми ще не зробили фатальної помилки видалімо усі сьогоднішні знімки.
Даша видалила всі знімки спершу зі свого телефону, а потім з Аниного, витираючи серветкою свої сльози, які капали на екран.
 Аня була розгублена, вона не знала, що робити, зате знала чого хотіла, що й переказала подрузі:
 - І все ж мені цікаво чим у цієї солодкої парочки закінчиться вечір?
- Це здається очевидним, хіба ні? – зауважила Даша: - Після вистави вони поїдуть або в ресторан, або в готель. Варіантів не багато.
- Вірно... Годі з мене!  На сьогодні так точно, – дратівливо та рішуче сказала Анна, заводячи двигун автомобіля.
    Трішки встигнувши вивчити темперамент Ані, Даша розуміла, що навряд чи ця дівчина відступить і допустить стосунки брата з дівчиною,  якій він байдужий.
    Дорогою їхали мовчки. Даринка запропонувала подрузі переночувати в неї, щоб та відчувала підтримку в такий важкий момент. Анна погодилась і до ранку не зімкнула очей, періодично ридаючи, а Даша заспокоювала подругу. Наступного дня на роботу Аня не мала сил іти. Вранці вона дуже стомлена заснула, а прокинувшись по обіді, занурилась у роздуми. Вирішила зібрати своїх кращих подруг, в тому числі Дашу, в затишній кав'ярні  для наради щодо подальших дій, а саме: 
- продовжити розслідування чи ні;
- розповісти Арсену про зраду коханої дівчини зараз, коли йому так важко на роботі, ризикуючи позбавити його цієї роботи; 
- трішки зачекати поки у брата налагодяться робочі справи;
- не робити нічого, мовчати про все, що знає.
    Останній варіант під час дружніх перемовин відкинули в першу чергу. Адже не зробивши нічого і дозволивши братові в майбутньому одружитись з легковажною дівчиною, Анна в жодному разі не могла, та й мовчати довго не змогла б. Отже, відразу дійшли висновку, що продовжити розслідування варто і відзняти конкретні факти. А ось повідомляти брата зараз про зраду чи зачекати тиждень, два, можливо місяць, поки він владнає свої справи, обговорювали довго. Врешті вирішили зачекати хоча б тиждень-півтора, а потім знову обговорити дане питання.
   Ввечері наступного дня Арс несподівано приїхав до сестри. За вечерею на кухні він розповів, що його справи зовсім погані. Ангеліна пішла зі свого дому, посварившись з батьком, який закрив всі її банківські рахунки та карти. А грошей у Арсена на її дороге утримання залишилось не на довго. Будівельна компанія, в якій він працює, на межі розпаду в зв'язку зі зникненням її власника. Отже, скоро він може залишитись без роботи, без грошей, і можливо без дівчини.
   Вислухавши все, Аня збагнула, що бажаючи розладу стосунків брата з його обраницею, накликала на нього біду. Тепер сама доля їх розведе, але ціною інших втрат. Ані залишалось лише співчувати братові й сказати:
- Тепер лише час покаже чи кохає тебе Ангеліна? І чи готова бути з тобою не лише в радості, а й у горі також? Їй відома твоя ситуація на роботі?
 Арсен схвально кивнув головою, та Анна не зупинилась і продовжила ряд запитань:
 - Давно?
- З самого початку. Цей останній тиждень, – відповів Арсеній.
Пазли в голові Ані склалися – тому кілька днів назад Ангеліна була з багатим дядечком. А це означає, що вона часу не гає і шукає заміну Арсенові.
Наступного дня дівчина розповіла про перебіг подій Дарині, яка рекомендувала зачекати, коли ситуація вирішиться сама. Але Анна наполягала, що з фото чи без Арсену все одно невдовзі доведеться переживати гірке розлучення з коханою. Він не відпустить Ангеліну, якщо вона просто піде, але займатиметься окрім роботи, ще й поверненням її. Зрештою сам дізнається, що у неї інший, тому за  даних обставин варто зробити це замість нього і пришвидшити події, яких уже не уникнути.
В той такий складний період Аня з братом були телефоном на зв'язку щодня, тому вона знала, коли він затримується на роботі й коли варто стежити за Ангеліною. Тож невдовзі сестра, заручившись підтримкою Дарини, знову на чужому авто очікували гарячих фактів під будинком Ангеліни. Цього разу дівчина поїхала на зустріч сама. А те місце, куди вона приїхала вразило Аню ще більше, бо це був готель. 
- Якщо вони зустрічаються в готелі, то чоловік ймовірно одружений, а тому вони переховуються, – зробила висновок Даша.
Ангеліна зайшла до готелю сама, тому доказів її провини поки не було. Довелось чекати до пізної ночі. Даша уже заснула в автомобілі. Аж раптом відчула поштовх у бік. Розплющивши  очі вона побачила біля входу готелю Ангеліну уже з іншим чоловіком, не таким кремезним і високим. Цього разу мужчина був вочевидь набагато старший, років 45-ти, але судячи по автомобілю, на якому він поїхав ще більш заможний. Ані вдалось відзняти прощальні обійми та поцілунки пари. Тому докази в кишені вже були. Щоправда було темно і відео вийшло нечітким. Отже Анна не зупинилась. А наступного дня, коли була субота і Арсен, як зазвичай ночував у Пущі-Водиці, його сестра з Дариною відмовились від домашнього барбекю і поїхали у своїх справах, себто розлідувати справу зради.
Дівчата вистежили, що вдень Ангеліна ходила по крамницях, пила каву з подругою, трохи працювала в майстерні, звідки її забрав той самий дядечко на дуже дорогому авто. Пара напрвилась до ресторану неподалік, де вони палко цілувались і куди Ані вдалось непомітно проникнути й зробити гарячі знімки.
Отже справа була завершена. Залишилось лише анонімно надіслати фото та відеодокази братові на пошту. Для цього дівчата зайшли в інтернет-кафе і зареєстрували вигадану поштову адресу, аби Арсеній не зміг знайти ні справжнього відправника, ні власника комп'ютера, з якого надіслані докази зради його коханої. І коли вже все було готово, варто лише натиснути кнопку "надіслати", Аня сказала тверде і рішуче ні:
- Я не можу так вчинити з братом. Ні. Ніколи. Хай, що буде, але ні.
- Аню, я звісно не можу наполягати, але ми стільки вже зробили, – здивувалась Даша.
- Байдуже... – нусупилась Анна, а в її очах читалось "я не знаю". Хвилинку подумавши, вона все таки сказала: - Ти маєш рацію. Гаразд. Але тисни кнопку сама, бо для мене це рівносильне натисканню на курок пістолета, адже розумію, що здобула вбивчу інформацію, – сказавши це, дівчина підвелась і повільно попрямувала до виходу. 
Тим часом Дарина, зібравшись з силами, таки натисла кнопку "надіслати" і лист руйнації ідеальних стосунків попрямував до свого отримувача. Зробити це було не легко, та на відміну від Анни, вона змогла, почуваючись при цьому розлучницею двох закоханих сердець. "І навіщо мені це кохання? Чому я не закохалась в хлопця, який був би вільним. Натомість несамовито кохаю того, хто так само несамовито кохає... Але не мене... Я не рівня Йому. Вона... Саме вона повинна сяяти для такого успішного красеня. А я... А хто я? Непомітна сіра миша, яка лише може мріяти про яскраве життя, яким живе Ангеліна. Натомість Аня вірно помітила, ми підло вчинили... Огидно... Я вчинила огидно. Адже це була моя ідея стежити за Ангеліною. Та зрештою... Якщо вона так підло зраджує Арсену. Чи не повинен він знати правду? Я заплуталась...". Даша сиділа перед монітором і блукала у своїх думках, шукаючи виправдання своєму вчинку. Але виправдання не було. Дівчина, можливо, ще довго сиділа б і розмірковувала, якби не повернулась Аня, якій уже наскучило чекати подругу в автомобілі.
- Даша. З тобою все добре? Ти, мабуть, теж не змогла надіслати листа? – запитала Аня.
- Ох, Аню... – зі смутком зітхнула Даша. - Краще б я не змогла. Можливо не почувалась би винною. 
- Якщо провина таки є, то вона не лише твоя. Я теж доклала чимало зусиль, – Аня засмучено сказала і сіла поряд з Дариною, щоб видалити поштову скриньку.
Завершивши всі справи за комп’ютером, дівчата засмучно поїхали. Дорогою додому Анна запитала:
- Дашулька, можна я переночую сьогодні у тебе?..  Я боюсь їхати додому. У мене уже зараз душа болить від однієї лише думки, що зробила боляче братові – найріднішій людині, а коли побачу його страждання, то боюсь моє серце розірветься.
- Ти ж знаєш, мій дім для тебе завжди відчинений, без жодних запитань. Але ж, ти також розумієш, що йому, як ніколи потрібна зараз твоя підтримка, – зауважила Дарина.
- Яка ж я підтримка для брата, коли мені так само боляче. Мені самій потрібна підтримка.
- А мені боляче на тебе дивитись у такому розпачі, – засмучено промовила Даша. – За таких обставин нам усім варто бути разом. Хочеш я поїду до вас сьогодні? 
- Ти, як завжди, права. Мабуть твоя підтримка зараз знадобиться не лише мені, а й Арсену також.
Коли дівчата приїхали до заміського ососбняка Арсена, він розлючений кидався по вітальній. Тож не встигли подруги ступити за поріг, як він підбіг до Ані, схопив за руку і потягнув до комп’ютера, поспіхом, показуючи відео.
- Ти бачиш те, що і я?  Мені не ввижається? – дратівливо питав Арсеній, який кипів від люті.
Побачивши відео і стан брата Аня наче втратила дар мови. Вона втомлено впала на диван, по її щоках покотились сльози. Тож не промовила вона ані слова. 
Розуміючи, що трапилось, Даша сама боялась не втратити над собою контроль. Вона зібрала всю свою волю в міцний кулак і підійшла до комп’ютера, зробивши вигляд ніби нічого не знає. Переглянувши  відео, а потім фото, які мовчки показав Арс, Даша з жахом промовила:
- Цього не може бути! Що це?  
- Це щойно прийшло мені на пошту. Відправник невідомий. Може це якийсь розіграш чи вороги. Скажіть, що це не правда? – звернувся до дівчат Арсеній, схопившись за голову.
В цей час Аня прийшла до тями, витерла сльози, випрямила спину і повільно сказала:
- Маю побоювання, що це правда. Зрештою на Ангеліну це схоже. 
- Ні!  Ні! На мого янгола це не схоже! Та ні!  Це якась помилка!  Я зрозумів – це все монтаж!  Ну звісно!  Це не правда!  – вигукував Арсен.
- Ну звісно! Можливо тобі просто хочеться так думати. Між іншим, мені ніколи вона не подобалась. Я зажди тебе про це попереджала. Та, що я могла вдіяти з твоїми рожевими окулярами. Ти ж не дозволяв їх зняти, – замість підтримати брата, Аня почала йому дорікати.
- Та годі! – несамовито закричав Арс, так, що аж стіни будинку затряслись. 
А Даша від цього крику почала тремтіти. Таким вона свого коханого ще ніколи не бачила. Ба навіть не могла допустити, що він може бути таким. А це ще раз доводило накільки сильні його почуття до Ангеліни. Так, саме до Ангеліни, а не до Дарини. Як би вона цього не прагнула, та розуміла, що таке велике кохання так просто і швидко не мине. Тому їй не має місця в серці Арсена. В цей час захотілось втекти і більше ніколи  не бачити хлопця і забути про нього, ніби-то його ніколи не було. Тому дівчина промовила:
- Анютко, я мабуть, поїду до себе. 
На цю фразу Анна дуже здивувалась, адже Даша сама заропонувала пітримку, а зараз хоче втекти, що раптом трапилось. Та поговорити прямо про це в присутності брата не могла, тому й сказала:
 - Ну що ти, Дашулька. Я тебе нікуди не відпущу проти ночі. До того ж, нам з Арсенієм зараз потрібна саме твоя підтримка. 
Втекти від своїх почуттів не вдалось, тож Дарині довелось сісти на крісло за столом і спостерігати за розвитком обставин, надаючи підтримку в потрібний момент. Можливо це й на краще – якщо вона в таку важку мить буде поряд з Арсеном, то він відчує її пітримку, турботу, любов і зрозуміє, що з нею буде краще, аніж з Ангеліною. Але ж це дуже важко – бути поряд з коханим, коли він такий далекий. Кохати, знаючи, що він безтями кохає іншу – це нереальне випробування для серця. "Чому? Чому я потрапила в таку пастку? Чому я закохалась саме в нього?.. Я не можу опанувати себе. Коли я поряд з ним, я втрачаю контроль. Господи пошли мені сили! Щоб мужньо перетерпіти цей біль" –  міркувала Даша.
- Братику, заспокойся, будь ласка, – промовила Аня, погладивши Арсенія по спині, намагаючись переконати: - Ти ж знаєш, що я завжди з тобою за будь-яких обставин. Просто ти закохався, на жаль, не в ту. Значить, Господь, послав тобі таке випробування, яке ти маєш мужньо здолати. Біль мине. Потрібен тільки час. Таке відео не може бути монтажем. Хтось просто відкрив тобі очі. Допоміг побачити, ким являється насправді твоя кохана.
- А кому ж це вигідно? Лише ти проти наших стосунків! – гримнув Арсен, навіть не відразу усвідомивши, що сказав.
- А ти не подумав, що може це сама Ангеліна таким чином хоче порвати  з тобою? Чи можливо це твої вороги або її заздрісні подруги. Чому відразу я? 
- Пробач, сестричко. Я не хотів тебе образити, – вже спокійніше перепросив Арс. - Я не знаю, як мені тепер бути. Я ж не можу без неї. Вона для мене наче кисень, без якого людина не живе, як ковток свіжого повітря. Вона ж мій янгол. Мій всесвіт. Моє все.
- Що ж за карма на нашій сім'ї. Нещодавно я пережила теж саме. А тепер ти... До речі згадай мене в такій же ситуації. Згадай, що ти мені тоді казав. Можливо ці слова і тобі допоможуть.
- Пробач мені. Я тоді не знав, наскільки це боляче, дізнатись, що твоя кохана дівчина, насправді тебе не кохає. Ти мала рацію, коли казала, що вона лише маніпулює мною. Виходить це правда. Яка ж гірка правда... Та ні. Я ніколи не повірю якимсь малюнкам. Ні, це не правда. Ліна так не могла. Це підлий монтаж. І не переконуй мене. Це все не правда. Чому я повинен вірити цим картинкам? – від розпачу Арсен уже не розумів, що каже.
- Мені теж важко в це повірити. Але ж ти можеш поговорити з Ліною або ж віддати відео на експертизу, щоб дізнатись чи це насправді монтаж чи ні, – Даша не могла більше залишатись осторонь, тому вирішила втрутитись.
- Ось! Яка слушна думка!  Даша, ти, як завжди геній! – радісно вигукнув Арс. - Я просто зараз відішлю відео і фото на експертизу. Мій товариш, фотограф, порекомендує хорошого експерта.  
Арсеній зробив один дзвінок, кілька разів натиснув кнопки на комп’ютері й справа вирішилась.
- Тепер залишається дочекатись завтрашнього вечора, поки експерт зробить висновки, що це підлий, непрофесійний монтаж. І все, – радісно стверджував Арсен, підвівшись з дивану. - А зараз вже пізно, тому всім спати.
  Арс пішов нагору до своєї кімнати. А дівчата зітхнули з полегшенням.
- Ну хоча б до результатів експертизи я побачу свого брата в звичному стані, – промовила Анна. - Бо завтра, коли він дізнається, що це все таки правда в домі вивержеться вулкан. 
      Арсеновій люті не було меж, коли наступного дня експерт підтвердив справжність фото та відео. Хлопець відразу ж сів у свій автомобіль і помчав до Ангеліни, якої ні вдома, ні в майстерні не виявилось. Вона приїхала дуже швидко, коли Арс повідомив, що має надважливу розмову. Дівчина не стала заперечувати факт зради і сказала, що її почуття давно згасли, просто не знала, як про це сказати. А зараз вона кохає іншого. 
Хлопець дуже злився на кохану. Після бурхливої сварки він поїхав у нічний клуб, де чарку за чаркою випивав різні спиртні напої. А наступного дня купив довідку непрацездатності й оформив лікарняний на 2 тижні, бо розумів, що не може працювати. Всі його думки лише про кохану. Перед очима постійно мерехтіли ті кляті знімки, де його янголятко з іншим. А у вухах звеніли її слова: "Зараз я кохаю іншого".
Ні Аня, ні Даша не могли дивитись на те, як Арсен вдень страждає, а вночі зависає в клубах у компанії спиртних напоїв та розкішних краль. Перший тиждень навіть в Дарини не виходило поговорити з Арсенієм і повпливати на його самопочуття, оскільки хлопець тікав від усіх, не бажаючи нічого слухати.