Розділ 6. Нова подруга

Той вечір був не єдиним для нових подруг. Наступного дня дівчата ходили в кіно, потім зустрічались з іншими подругами Ані, ходили в клуб і так далі.
Дарина почала забувати про свою депресію. З кожним днем на душі ставало все легше. Головний біль, нудота, шлунок більше не турбували. Дівчина почала розуміти, що нарешті стала здоровою, але побоювалась, щоб це не був короткочасний ефект, тому не могла зітхнути з полегшенням і продовжувала приймати медикаменти за рекомендаціями лікаря.
      Минув тиждень гулянь з Анею та новими подругами. Однак без Арсена. Тож наступила неділя і вони нарешті зустрілись. Уже традиційно їхали разом до церкви. Коли хлопець запитав про здоров'я Дарини, вона розповіла, що вже набагато краще – почувається добре, багато гуляє з Анею.
- Хотів подякувати тобі. Аня вже зовсім інша. Хоча інколи ще згадує своє розбите кохання і плаче, але це вже не постійно, як раніше. Дивно вийшло, я хотів допомогти тобі, а вийшло навпаки – ти допомогла мені. Я вчора приїхав додому, а там цілковитий порядок. Вечеря, як раніше, чекала на мене. Речі всі на свої місцях. Сестра не кричить, не закривається в кімнаті. Все, як я мріяв останнім часом. Ти повернула спокій в мій дім. Спасибі тобі. Тепер я твій боржник. Проси все, що хочеш.
- Не варто. Я ж нічого надзвичайного не зробила. До того ж ми квити. Ти все таки мені значно допоміг – повернув мені радість життя. У мене тепер нові подруги, постійні гуляння, веселощі. Окрім цього, Аня вчора в клубі познайомилась з непоганим хлопцем. Не знаю, що з цього вийде...
- Вона мені розповіла і сказала, що не піде сьогодні на побачення, – перервав Арсен.
- Коли встигла? Ми ж пізно повернулись.
- Вночі прийшла, я ще не спав, бо сам тільки приїхав. Ось ми і встигли трохи поговорити, адже я через вікно бачив, як він її привіз.
- І що ж там трапилось? Чому вона не хоче йти на побачення? – цікавилась Даринка.
- Каже, що він, як всі чоловіки – зрадник. Він розповідав, що колись був бовдуром і зраджував своїй дівчині.
- Він справжній бовдур, якщо про таке розповідав дівчині, з якою щойно познайомився, – хіхікала Даша.
- Трохи п'яний був. Мабуть тому й бовкнув, не подумавши.
- Це Аня його напоїла. Смію зауважити. На момент, коли вони познайомились, він був цілком тверезий.
- Вона зізналась, що навмисно так зробила, аби дізнатись якомога більше про нього, – посміхнувшись, сказав Арсеній.
- Ох і хитра у тебе сестра! Виявляється.
- О! Вона така! Може, якщо чогось захоче. В даному випадку вона не помилилась в своїй тактиці, адже дізналась те, чого хотіла.
- Краще вона б цього ніколи не знала, – обурилась Даша. - Можливо той випадок для нього був повчальним і він так більше ніколи не вчинить, бо зрозумів, що це погано.
- Все вірно. Він саме так і запевняв, та Аня йому не вірить, тому й засмутилась, що і цей такий, як всі. Звісно, я її заспокоїв і сказав, що в неї просто такий період в житті, коли їй варто погуляти і не шукати серйозних стосунків. Ставитись до чоловіків легковажніше. Вона відповіла, що це слушна думка і пішла спати.
- Тепер я побоююсь, аби вона знову не закрилась в собі після цього гіркого випадку, – вивсловилась Даша.
- Як ти мене вчила? Мабуть сьогодні її варто якось відволікти. 
- Цілком згодна.
- Сьогодні гарна погода, самий раз покататись по Дніпру. Зателефоную приятелю, запитаю чи вільний катер.
Арсеній зробив телефонний дзвінок. Кілька хвилин і питання відпочинку було вирішено. Після чого хлопець промовив:
- Доведеться сьогодні Ангеліну залишити знову саму.
- Візьмемо її з собою, – запропонувала Дарина.
- Та ні. Аня її трохи недолюблює.
- Дивно. Мені здалось навпаки. Вона ладна була тебе придушити, коли вперше мене побачила у вашому домі й ще нічого не знала.
- Та все просто. Ми з нею ще давно домовились підтримувати одне одного, незважаючи ні на що. Тому Ані хоча й не подобається Ліна, та вона все одно не хоче нашого розлучення. А того разу вона подумала, що в нас з тобою стосунки і я такий самий зрадник, як і її колишній хлопець. А це, ти сама розумієш, для неї тепер велике табу. Тому вона ніколи не допустить, щоб я так вчинив з будь-якою дівчиною. Хоча в мене такого й на думці не було. Ангеліну я кохаю більше за життя. Вона єдина й неповторна. Я настільки закоханий, що інших просто не помічаю. Аня це добре знає. Як вона могла засумніватись в мені, не зрозуміло. 
- В чому причина поганого ставлення до Ліни? – поцікавилась Даша.
- Аня каже, що Ангеліна ще малолітня дівчинка, яка не знає ціну ані життю, ані стосункам, ані людям, ані грошам. Вона просто ще нерозумна і недосвідчена. 
- Яка різниця у віці між вами?
- Ангеліні зараз 21.
- Тобто близько восьми років, – уточнила Дарина, додавши: - Це не так вже й багато. Та причина в тому, що ви двоє перебуваєте зараз в різних вікових категоріях. Тобто ми з тобою, і навіть ще й Аня, люди радянського союзу, ми виховувались на інших цінностях. А сучасна молодь не знає і не уявляє, як це жити без мобільних телефонів, гаджетів, комп'ютерів. 
- Я розумію про що ти говориш. У нас з Ліною часом бувать різні погляди на ту чи іншу ситуацію, саме тому я, як старший, пояснюю і навчаю її, як краще. Інколи вона дослухається, а коли асбсолютно мене не розуміє, тоді я відступаю. Все таки настане час, коли вона сама зрозуміє, що я колись був правий.
- В такому випадку, ти дуже терплячий. 
- Просто закоханий до нестями дурень. Я й сам не знаю, що зі мною відбувається. До Ліни у мене  було багато дівчат, але ніколи я не відчував таких палких почуттів. Вона наче мене зачарувала.
- Ви разом майже рік, і твої почуття досі так палають. Букетно-шоколадний період мав уже минути, – здивувалась Дарина.
- Я теж так думав кілька місяців тому. А зараз розумію – якщо ця ейфорія мине, то для цього знадобиться багато років.
- Цікаво – чи кохає тебе Ангеліна так само?
- Каже, що так.
"Казати і вдавати вона може, що завгодно, а чи так це насправді?" – задумалась Даша: "Так чи інакше, у мене все одно немає жодних шансів. Зрештою я і не надіялась, але ж як наказати серцю покинути ці безглузді почуття?"
Поки Даринка думала, в автомобілі панувала тиша. Арс помітив задумливі очі дівчини і запитав:
- Про що замислилась? 
     Даші довелось відволіктись від своїх роздумів, адже потрібно було щось відповісти і тут на думку спало – подивитись би фото цієї красуні, тому й спитала про світлини. Арсен залюбки відкрив на телефоні альбом спільних фото з коханою і віддав Дарині розглядати. Ангеліна й справді була чарівною і неймовірно вродливою, тому Даринка не стрималась і сказала:
- Мені тепер не дивно, чому саме цього разу ти закохався так сильно...
- І чому ж? Цікава твоя думка? – поспіхом запитав Арсеній.
- А що тебе так дивує? Вона ж нереально вродлива дівчина! На фоні Ліни навіть перші красуні світу, такі, як Джолі, Бейонсе, Кардашьян, здаються взагалі невродливими. Тому й не дивно, що саме вона тебе так зачарувала. Та мабуть у неї багато залицяльників? Тобі не важко з нею?
- В неї залізний характер! Вона одним поглядом може дати зрозуміти, що її чіпати не варто, а хто все таки насмілиться, то вона вміє за хвилину дати таку відсіч, що більше не підходять. Тому я й спокійний. Хоча були випадки, коли чоловіки підходили й просили у мене дозволу хоча б на один танець з моєю дівчиною. Тоді уже мені доводилось пояснювати, чому так робити неввічливо. Одного разу була навіть невеличка бійка. Охорона ресторану вчасно втрутилась.
- І все ж, не так вже й легко тобі з нею, – зітхнула Дарина.
     В цей час Арс уже паркувався біля Володимирського собору, тому часу продовжити ставити свою купу запитань у Даші вже не було. Довелось відкласти розмову на пізніше. В храмі, як завжди було святково, а на душі затишно. Літургія минула дуже швидко. І ось молоді люди уже знову їхали в автомобілі, повертаючись додому. Ділились враженнями від Богослужіння. Та Дашу цікавило інше. Попри все, вона не могла собі дозволити завести розмову про Ангеліну, адже тоді у Арсена склалось би враження, що вона надмірно цікавиттся його особистим життям і він міг би запідозрити її почуття.
     Дорогою заїхали до Даринки, щоб вона перевдяглася, зателефонували Ані, попередивши про плани. Приїхавши в Пущу-Водицю, пообідали і поїхали на річку. 
      Насолоджуючись поїздкою по Дніпру, жартували, пили літні охолоджувальні коктейлі. Тут роздався телефонний дзвінок. Арсеній поспіхом відповів на дзвінок своєї коханої. Тим часом Аня звернулась до Дарини:
- Він тобі вже розповідав про цю видру Ангеліну?
- Сьогодні дорогою до Володимирського розповів про твоє ставлення до його коханої.
- Я терплю її уже рік, чекаючи, коли ж вона нарешті покаже своє справжнє обличчя.
- То в їхніх стосунках не все так добре, як мені сьогодні розповів Арс? – зацікавлено спитала Даша.
- У нього вже рік на очах рожеві окуляри, він нічого, окрім її  красивої та сяючої зовнішності не помічає. А вона просто малолітня дурепа, якій здається, що зустрічатись зі старшим хлопцем – це модно і круто. Вона ж тусовщиця хронічна. Ось запитай про плани на вечір, вона, не задумуючись, відповість, що сьогодні модне паті в нічному клубі, – активно жалілась Аня про наболіле, не зупиняючись ні на мить: - Крута мажорка, яка звикла жити в достатку та розкоші. Все, що її оточує має бути найдорожче, наймодніше, надсучасне. Вона не знає ціни грошам, адже багатий татусь їй ніколи і ні в чому не відмовляє. Він депутат Київради, відома у певних колах і впливова у місті людина. Тож Ангеліні завжди все дістається з легкістю. А брат через свою засліпленість коханням витрачає останні гроші на неї. Я не можу вже дивитись, як він щодня працює, як кінь, для того, щоб заробляти багато і мати змогу оплачувати всі забаганки принцеси-красуні.
Даша слухала з неймовірною зацікавленістю та подивом. Адже, як виявилось, вона ще так багато не  знає. 
В цей час Арсеній завершив телефонну розмову і попрямував до капітана про щось домовлятися.
А коли Аня нарешті закінчила свою натхненну розповідь, то Даша сказала:
- Але ж Ангеліна таки справжня красуня. Я сьогодні бачила фото і була вражена її вродою.
- Дашуля! Ти не бачила її без макіяжу. Там на обличчі тонни дорогущої косметики, а фігура, вистраждана у спортзалі, відкоректована дорогими косметичними процедурами. Вона ж із салонів краси не вилазить. Хоча ні. Вилазить – ввечері в нічний клуб, – розсміялася Аня. - Якби цю всю штучну красу й дорогі наряди з неї зняти, вона б виглядала, як гидке каченя.
- Нехай так. Але ж вдало доглядати за собою також треба вміти, – заперечила Дарина.
На це Ані було нічого сказати, тому вона й обурилась:
- Подруго, ти на чиєму боці? Чому ти захищаєш це розфарбоване дівчисько? 
- Можливо, ти перебільшуєш. Я сьогодні мала розмову з Арсеном. Він розповідав, що їм дуже добре разом, що нікого, окрім неї він не помічає і не хоче помічати. Тому, поки що, не знаю на чиєму я боці.
- Гаразд. А як тобі її залицяльники, які бігають за нею табунами? І на очах у Арсена вона мило з ними фліртує?
- О-о... – дуже здивувалась Дарина. - А це вже щось надзвичайно нове. Арс казав, що всім залицяльникам вона дає грамотну відсіч.
- Якщо 2 слова –  "відвали козел" – це грамотна відсіч, то я тоді в житті вже нічого не розумію? – Анна висловилась з великим невдоволенням. - До того ж вона так каже, коли до неї чіпляються дуже п'яні, наркомани або старшки, які їй вкрай не подобаються. А зі всіма іншими вона в клубі залюбки танцює на очах у Арсена. Правда в братових словах все таки є – це лише флірт, коли їй пропонують продовжити спілкування наодинці, тоді вона згадує про Арсена і біжить до нього цілуватись, тим самим показуючи, що вона не сама. Проблема в тому, що Ліна часто буває в клубах з подругами без Арсена і що тоді відбувається, цього ми не знаємо. Тому, подруго, я й не задоволена братовою обраницею...
В цей час підійшов Арсен, тому Аня й звернулась до нього жартома:
- А ми тут пліткуємо про твою кохану, яка навіть готувати не вміє, бо боїться зіпсувати манікюр.
- Не правда, – поспішив переконати Арсеній. - Ангеліна чудово готує, хоча робить це не часто, тому що весь час зайнята. Їй просто ніколи.
- Чим зайнята – тусовками і студіями краси? – Аня продовжувала стояти на своєму і глузувати над братовою дівчиною.
- Аню, припини. Ти чудово знаєш, що Ангеліна основну частину свого часу проводить в університеті, потім у неї дизайнерські курси шиття, потім спортзал, басейн, спа, студія краси. І незважаючи на такий щільний графік, вона ще й працює, – Арсен не лише переконував сестру в її неправильному ставленні, а й розповідав про свою кохану з неабияким захватом, гордістю за її не лише вроду, а й успіхи.
- Працює? Ти називаєш – пошити собі сукню чи тобі смокінг – це робота?
- Я втомився... – зітхнув хлопець. - Вона продає свої дизайнерські речі, якщо ти ще цього не знаєш. У неї своя база клієнтів, які регулярно замовляють одяг для особливих випадків.
- Базою клієнтів ти називаєш двох чи трьох подруг? – насміхалась Аня.
- Ти давно не спілкувалась з Ліною і не знаєш, що відбувається в її житті зараз, тому хочеш ти цього чи ні, але я влаштую вам зустріч, так для профілактики, – розсердився Арсен і наказав: - У наступну суботу ми йдемо на концерт, здається, церемонію нагородження вітчизняних артистів, я зателефоную Ліні й скажу, щоб дістала ще 2 квитки. Даша з нами.
- Я? – раптом здивувалась Дарина. - Але ж до чого тут я? Це ваші сімейні суперечки! Не вплутуйте мене будь-ласка!
- Не обговорюється і не оскаржується! – ствердно наказав хлопець і, розгнівавшись знову пішов в компанію до капітана.
- Ну що? Добазікалась? – звернулась Дарина до Ані, яка сиділа похнюпившись.
- А він до завтра ще передумає, – махнула рукою Аня і знову повеселішала, очевидно, підбадьоривши себе цією думкою. - Ось бачиш, коли я починаю переконувати його в неідеальності його обраниці, він дуже сердиться, тому мені не залишається нічого, окрім змиритись, терпіти й підтримувати брата.
- Ситуація не проста. Але рано чи пізно вона таки вирішиться, тому не варто тобі хвилюватись. 
- Я хвилююсь, аби не було надто пізно. Ось уяви, залетить вона несподівано і що тоді? На аборт? Арсен – хороший хлопець і ніколи цього не допустить, а одружиться з нею. І тоді все! Я вже нічого не вдію! – розгнівалась і насупилась Аня.
- Тоді будемо надіятись на краще. Я подумаю, можливо, якось зможу допомогти. Хоча, якщо я затію переконливу розмову щодо неідельності Ангеліни, то Арс ще може подумати, що я їх із власної вигоди хочу розлучити. Тому краще цього не робити. Варто вигадати щось хитріше.
- На різні підступні, підлі штуки, щоб їх розлучити я не піду. Май на увазі. Я не така, – обурливо, запевнила Анна.
- У мене й на думці такого не було. Я теж не така. Просто потрібно добре з'ясувати, хто така Ангеліна і, якщо у неї справді є якійсь серйозні недоліки, повідомити про це Арсену. А поки що я не бачу сенсу розлучати закоханих. Так, ти розповіла мені про певні недоліки дівчини, але ж вони у кожного бувають, всі ми люди зі своїми вадами, – Дарина намагалась заспокоїти подругу, та не вийшло.
- Дашуля, я думала, хоча б ти мене підтримаєш. А ти... – дуже обурилась Аня.
- Я ж не знаю цієї Ангеліни зовсім. А ти поки що не навела конкретних доказів проти неї. Мабуть це й на краще, що ми йдемо на концерт разом. Там я зможу поближче познайомитись з дівчиною і поспостерігати за її поведінкою і, можливо, тоді тебе зрозумію. А поки, не чекай від мене цілковитої пітримки і не ображайся.
- Гаразд. Переконала.
- Я лише не зрозуміла одного. Ангеліна дизайнер інтер'єру чи одягу? – поцікавилась Даша.
- Навчається на дизайнера інтер'єру, але ходить на курси дизайну одягу. Захоплюється більше одягом.  Виходить два в одному, – відказала Анна.
      "Талановита і різностороння дівчинка. Є ж у людей талант. А що вмію я? Нічого не вмію, нічим не цікавлюсь, ніде не працюю, та ще й хворію. То чим я можу зацікавити будь-якого чоловіка? Виходить, абсолютно нічим", – поринула у свій світ міркувань Даринка. 
Наступний тиждень пролетів, як і попередній в кав'ярнях, нічних клубах. Подруги знайомились з хлопцями. Аня вибирала з котрим хоче продовжити знайомство, та біль від попередньої зради заважав довіряти своїм обранцям. Даринка також в компанії спілкувалась з хлопцями, але жоден не пропонував продовжити знайомство, як, наприклад, її подругам.