Глава 3

Ми вже збирались виходити із закладу, коли я вирішила відвідати вбиральню. Таша сказала, що поки зайде ще у магазин косметики, тому я не поспішала. Біля дзеркала підправила трохи свій “денний” мейк та розчесала волосся. Тільки-но я вийшла в зал і попрямувала на вихід, як тут мене різко перехопив якийсь чоловік.

– Підіграй мені, я гарно заплачу. Питання життя та смерті, – на вухо промовив мені незнайомець. 

Я перебувала в такому шоці, що й слова не змогла вимовити, а незнайомець вже потягнув мене у сторону одного зі столиків, де вже сиділо двоє чоловіків років під п'ятдесят у ділових костюмах. 

– Знайомтеся, – вимовив незнайомець, – майбутній кумир мільйонів – Елла. Вона трохи затрималася, адже чуже місто, все незнайоме. Але тепер ви самі можете подивитись, у що вкладаєте свої кошти. Я вам гарантую, вже через пів року її ім’я буде знати вся молодь, а пісні будуть перемагати у всіх чартах.

– Ну що ж, дані звісно непогані, – вимовив один з чоловіків, нахабно мене розглядаючи,– але у стилістів буде чимало роботи.

– Гадаю, з цього може щось вийти, – це вже інший чоловік голос подав, – особливо після того демо, що ви нам надали. Тепер ми не сумніваємося у нашому виборі. Скоро зможемо підписати контракт.

Я тільки-но хотіла обуритися, як незнайомець під столом міцно стиснув мою руку, безсловесно благаючи промовчати. 

– Звісно, ми все підготуємо і надішлемо потрібні папери для ознайомлення, – усміхаючись промовив їм у відповідь мій викрадач.

– Я думаю, всі інші робочі питання обговоримо вже у наступну більш офіційну зустріч, Марку Богдановичу, а зараз ми вже підемо, – продовжив той нахабний чолов‘яга, що "оцінював" мій зовнішній вигляд.

– На все добре, панове. Радий, що не розчарували вас.

Тут вони подивились на мене. Незнайомець легенько штурхнув мене по нозі, тому мені нічого не залишалось, як ввічливо попрощатись з ними. Не було сенсу влаштовувати сцену перед цими чолов'ягами, які мені зовсім не сподобались.

А от з викрадачем потрібно розібратися, тож коли ми залишились наодинці, мене прорвало:

– Та що ти взагалі собі дозволяєш?! Що це було?! Я тобі якась ескортниця, щоб мене демонструвати, наче товар? Я настільки в шоці, що навіть не змогла вчасно припинити цей сюр. Якщо ти зараз мені все не поясниш, то я просто напишу заяву у поліцію за домагання! Це ж просто….

Закінчити я не змогла, оскільки рота мені нахабно закрили поцілунком. ПОЦІЛУНКОМ! Він тривав секунди три, але цього вистачило, щоб у мене знову зник дар мови.

– Заспокоїлась? Тепер давай поговоримо. 

Мені залишилось тільки кивнути і очікувати продовження.

– Мене звуть Марк і я керівник лейблу “STARS Up”. Це були наші інвестори, які наполягли на особистій зустрічі з новою підопічною та майбутнім успішним проєктом – "Еллою", як ти могла вже зрозуміти. Річ у тому, що одне розбещене дівчисько мене підвело і в останній момент відмовилось від співпраці, бо вирішило поїхати на Балі єднатися з природою і своїм новим хахалем. Дурепа, але нічого не зробиш. Нову дівчину знайти не проблема, але інвестори захотіли побачити її саме сьогодні. Я опинився у дійсно скрутному становищі, але тут побачив тебе. Це було, наче подарунок з небес. Ти ідеально підходиш під типаж, тому я, довго не думаючи, зробив те, що зробив. І без жартів, я справді можу тобі гарно заплатити за це. Ти й не уявляєш, як допомогла мені, не промовивши ні слова у спротив. 

Все це я слухала і не могла повірити, що так буває у реальному житті. Скоріше, якась нісенітниця з романтичного фільму каналу “Холмарк”. Пора закінчувати це все.

– Ти не мав ніякого права втягувати мене у свій обман, яке б не було становище. Не потрібно мені твоїх грошей. Дуже сподіваюсь, що ми більше ніколи не зустрінемося.

На цьому я встала і швидкими кроками пішла геть з ресторану, навіть не обернувшись. Досить з мене. Навіжений якийсь…