Лекція №6. Повсякдення в умовах російсько-української війни

1. Політична підтримка, військова і фінансова допомога Україні

Особиста позиція президента України Володимира Зеленського в часи війни

З початком російсько-української війни президент України В. О. Зеленський  зайняв позицію, спрямовану на захист державного суверенітету і ретельне виконання своїх посадових обов'язків. Особиста мужність, наполегливість імпонували мільйонам людей світу.

Тож, коли президент США Джо Байден запропонував йому евакуюватися зі столиці, відмовився: «Мені потрібна зброя, а не таксі!».

Відтоді його діяльність спрямована на пошук міжнародної підтримки України.

За версією журналу «Time», Володимир Зеленський став найвпливовішою людиною 2022 року.

Удостоєний іноземних нагород за виняткову відвагу в боротьбі з тиранією,  відстоювання демократичних цінностей та прав людини.

Військова і фінансова допомога Україні

Ключовим завданням української зовнішньої політики стала мобілізація міжнародної підтримки. Світова спільнота старається надати допомогу, оскільки самотужки воювати проти однієї з найбільших держав світу з великими людськими і матеріальними ресурсами Україна не змогла б.

Для координації військової та фінансової допомоги створено коаліцію держав. Українська дипломатія вирішувала кілька основних завдань. Найперше серед них – надання зброї та військових матеріалів (ППО, літаки, БТР, танки ракети, снаряди, стрілкова зброя тощо).

 З квітня 2022 року представники понад 40 держав проводять зустрічі на військовій базі повітряних сил США «Рамштайн» з метою узгодження військової допомоги Україні.

В травні 2022 року президент США Джо Байден підписав Закон про ленд-ліз (позичати, здавати в оренду) для України, який дозволив швидко надавати Україні військову допомогу.

Більшість країн НАТО, які надають Україні зброю також проводять навчання українських військових.

Не менш важливою є фінансова підтримка. З початку широкомасштабного вторгнення РФ Україна отримала міжнародну допомогу на суму майже 170 млрд євро (на початок 2023 року).

Донорами України стали європейські фінансові інституції, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк. Найбільшу фінансову допомогу Україні надали США та Євросоюз.

Проте кожна з країн міжнародної коаліції вносила свою посильну частку, допомагаючи здолати ворога.

Запровадження санкцій проти РФ

Вирішувалося також завдання запровадження санкцій проти РФ, аби послабити її економіку. Наприклад, Німеччина призупинила сертифікацію газопроводу «Північний потік 2», відтак країна-агресор втратила додаткову можливість продавати газ у Європу. До того ж європейські країни або зменшили закупівлю російського газу і нафти, або зовсім від них відмовилися.

Санкції накладено на банківську систему РФ та проти російських урядовців і бізнесменів. Заморожено золотовалютні резерви Росії, які зберігалися в американських і європейських банках.

У 2025 році Велика Британія ввела найбільший за три роки пакет санкцій проти РФ. Під британські санкції потрапили, зокрема, виробники та постачальники верстатів, електроніки та товарів подвійного призначення для російської армії, включаючи мікропроцесори, що використовуються в системах озброєння. Вони базуються в низці третіх країн, зокрема у Центральній Азії, Туреччині, Таїланді, Індії та Китаї тощо.

2. Нова реальність і гуманітарна допомога

Нові умови життя
Війна створила для українців і українок нову небезпечну реальність. Звичними для нас стали сповіщення тривоги та багатогодинні очікування в укриттях, які надовго стали прилистком для багатьох українців і українок.

В містах розгорнуті пункти незламності. Там можна відпочити, зарядити телефон, зігрітися, випити каву, чай, дізнатися новини.

З початком війни нову функцію отримали метрополітени в містах Києві, Харкові, Дніпрі, Кривому Розі.  Вони стали одночасно і домом і притулком для мешканців цих міст.

Особливо важко жителям прифронтових населених пунктів, котрі найчастіше опиняються під артилерійськими обстрілами ворога, тижнями живуть без зв’язку, світла, води, часто в напівзруйнованих помешканнях. Однак навіть за таких обставин ми не втрачаємо оптимізму.

Бомбардування міст призвело до руйнування та кризи економіки України.

До кінця 2022 року гуманітарну допомогу від різних міжнародних організацій отримали 13,5 млн українців. Прихисток і предмети першої потреби отримали 2,4 млн людей; одяг, опалювальні прилади й інші товари, необхідні для підготовки до зими — близько 630 тис. осіб.