1. Президентські вибори 2019 року
У 2019 році в Україні відбулися чергові президентські вибори. Опитування показали деяку розчарованість українців діяльністю уряду попереднього президента, тому усі сподівалися на свіжі сили нової команди.
За результатами голосування 31 березня 2019 року учасник президентських перегонів Володимир Олександрович Зеленський у першому турі впевнено посів перше місце, набравши 30,24 % голосів (проти 15,95 % за Петра Порошенка, який також вийшов до другого туру).
21 квітня у другому турі Володимир Зеленський переміг свого опонента за результату у 73,22 % підтримки проти 24,45 % за тодішнього президента.
У липні 2019 року відбулися вибори до Верховної Ради України, у яких більшість здобула президентська партія «Слуга народу».
Це цікаво!
Володимир Зеленський став першим президентом України, якого до присяги приводили жінки.
Голова Конституційного суду Наталія Шаптала приймала присягу в Зеленського та вручала йому символи президентської влади.
Голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук офіційно оголошувала результат виборів та вручала Зеленському посвідчення президента.
2. Нові реформи уряду Володимира Зеленського
Цифровізація
З 2020 року в Україні почали впроваджувати цифровізацію. Одне з її завдань – поступове перетворення усіх державних послуг на зручні онлайн-сервіси.
1. 2020 рік - застосунок «Дія» – це автоматичні послуги для населення.
2. 2022 рік – запуск «єДокумент» – спеціальний документ на час воєнного стану; згодом – комплексну послугу для внутрішньо переміщених осіб.
3. Чатбот (система, у якій обмін повідомленнями здійснюється в системі людина – комп’ютер) «єВорог» став потужним інструментом народної розвідки, за допомогою якого люди, за потреби, передають інформацію про окупантів чи колаборантів.
Значення: цифровізація сприяє вирішенню соціальних проблем, полегшивши доступ до основних послуг у сфері охорони здоров’я (електронна система охорони здоров’я) та освіти (дистанційне навчання), наданню фінансових послуг, прозорості та ефективності діяльності уряду (система електронних регламентів).
Україна стала одним зі світових лідерів з цифрової трансформації сфери
державних послуг.
Курс на європейську і євроатлантичну інтеграцію
Команда президента В. Зеленського продовжила курс України на європейську та євроатлантичну інтеграцію. З цією метою здійснювали подальші заходи зі впровадження антикорупційної реформи та реформ у сфері правосуддя.
Відбулося розширення прав органів місцевого самоврядування та територіальних громад у рамках реформи децентралізації.
Уряд узяв курс на дебюрократизацію адміністративних послуг.
Але, усе ж в цій сфері ще багато чого незробленого і нездійсненого, є непродумані кроки. У якійсь мірі завадила війна.
Інфраструктурна реформа
Розпочалася реалізація інфраструктурної реформи.
Транспортна інфраструктура – одна з базових галузей економіки України – включає розгалужену залізничну мережу, розвинуту мережу автомобільних доріг, морські та річкові порти (термінали), аеропорти, вантажні та митні термінали.
Що змінилося? Використання високотехнологічних транспортних засобів, застосування альтернативних видів палива, стимулювання розвитку новітніх технологій і систем у партнерстві з провідними компаніями світу, розвиток громадського транспорту, прискорення доставки пасажирів і вантажів завдяки швидкісним видам транспорту і логістиці.
«Інфраструктурна реформа – найбільш вдала реформа за останні 50 років», – повідомив в інтерв'ю президент Володимир Зеленський.
Земельна реформа (2021 рік)
Однією з найбільш очікуваних була земельна реформа, яка залишалася невирішеною до кінця за часів попередніх урядів.
1 липня 2021 року вступив у дію Закон, який дозволяв купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, тобто офіційно був відкритий ринок землі.
В Законі зокрема йшлося про рівні права й обов’язки усіх учасників ринку, електронні торги для реалізації прав на землі державної та комунальної власності, захист прав землекористувачів.
Реформа передбачала забезпечення реалізації конституційних прав громадян. вільно розпоряджатися своєю власністю; прозоре та ефективне управління земельними ресурсами; передачу в розпорядження територіальних громад сільськогосподарських земель державної власності як основного засобу виробництва та економічного розвитку територій.