Лекція №3. Суспільно-політичне та економічне життя 2005-2013 років

1. Президенство Віктора Ющенка (січень 2005- лютий 2010)

Загальна інформація

Віктор Андрійович Ющенко родом з Сумської області. За освітою – економіст.

Очолював Національний банк України. У 1999 році став прем’єр-міністром України, у 2005 – президентом.

Нові політичні сили

Початок 2000 - х років був складним для України. Після «Помаранчевої революції» відбувається формування і переформування політичних сил в країні.

На авансцену історії виходять такі політичні партії і лідери: Партія регіонів (В. Янукович, О. Єфремов), Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (Ю. Тимошенко, А. Яценюк), («УДАР») (В. Кличко). Залишаються, але поступово втрачають вплив партії лівого, соціалістичного, направлення: Комуністична партія України (П. Симоненко), Соціалістична партія України (О. Мороз).

 Незважаючи на занепад партій правого спрямування (НРУ, УНА, КУН), набирають сили нові партії націоналістичної течії, наприклад, Всеукраїнське об'єднання «Свобода» (О. Тягнибок).

Діяльність уряду Віктора Ющенка

Президент Віктор Андрійович Ющенко об'явив реалізацію програми «Назустріч людям». 

Новий президент проводить боротьбу з корупцією.

Також новий уряд пробує зібрати воєдино розбурхану «помаранчевою революцією» Україну. Тому відбувається боротьба з сепаратизмом (виклики на допити харківського губернатора Ю. Кушнарьова, який проявляв сепаратистські тенденції, пізніше загинув).

У 2006-2007 роках  відбулося введення в освітніх закладах зовнішнього незалежного тестування ( ЗНО - нова форма оцінювання якості освіти). Запущено проект «Зігрій любов'ю дитину» — благодійництво на підтримку багатодітних родин.

«Десять кроків назустріч людям» (соціальна політика та економіка)

Початок діяльності уряду В. Ющенка був доволі оптимістичним. Без підвищення податків і жодної позики збільшено доходну частину державного бюджету та зменшено суму державного боргу.

Зріс рівень доходів громадян, соціальних виплат і пенсій, збільшилася допомога при народженні дитини.

У грудні 2005 р. Україна отримала статус країни з ринковою економікою (після 9 саміту Україна - ЄС).

З 2001 - 2008 роки спостерігалося зростання темпів промислового розвитку. Цьому сприяли проведені модернізаційні заходи, використання нової техніки і технологій, орієнтація частини виробництва на експорт. До прикладу, між 2000 і 2008 роками експорт промислової продукції зріс майже на 50%.

На жаль, ці успіхи не були підкріплені новими реформами.

Відновлення національної історичної пам’яті

Значну увагу уряд В. Ющенка приділяв поверненню із забуття національної історії українців.

1) За ініціативи Віктора Ющенка були відкриті «Мистецький арсенал» у Києві на Печерську,

2) реконструйовані стара козацька столиця гетьмана Івана Мазепи в Батурині та палац Кирила Розумовського,

3) створено музей «Героїв Крут» на честь полеглих у боротьбі з більшовиками в 1918 році гімназистів і студентів.

Для формування історичної пам’яті багато зробили акції зі вшанування жертв Голодомору 1932—1933 років. 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», що офіційно визнає Голодомор 1932–1933 років актом геноциду українського народу.

2. Проблеми в Україні

Провал реформування України (2007-2010)

Проте провести ефективні реформи в державному і приватному секторах економіки команді президента В. Ющенка не вдалося. Особливо обурював людей безлад в кабінеті міністрів, у Верховній раді та відсутність конкретних господарчих реформ.

Це розчарувало людей, які підтримали Майдан.

До того ж економічну ситуацію в країні ускладнила світова фінансово-економічна криза 2008—2009 років. Спроби глави держави створити ефективну систему управління не мали стратегічного характеру, а тому не змінили ситуації кардинально.

 У Верховній Раді не вдалося сформувати міцну пропрезидентську більшість, яка б законодавчо забезпечувала здійснення необхідних реформ. Кадрова політика на регіональному рівні також була не зовсім послідовною. Людям важко було зрозуміти, чому до влади поверталися ті особи, проти яких вони стояли на Майдані. Як наслідок, змінилося лише обличчя влади, але не її суть.

Урядові кризи