Під неволею повстала Вітчизна...

Під неволею повстала Вітчизна,

Моя Україна панами розп'ята.

Сил ій нема же терпіти,

А сини наші готові за неї померти!

Та я за її на все піду,

Та в Рай, за країну прийду!

Ти горда, моя Вітчизна!

Шевченка, Франка Батьківщина -

Червоною калиною зацвіла,

Пшеницею в яких полях заросла.

А мені все ... в снах сниться.

Поля пшениці видніються,

Сняться і мені і рідна мати,

Та "садок вишневий коло хати",

Небо над мирним краєм добра,

Під рев сильного Дніпра!

Від Києва до самих до околиць,

Від Сяну до Кубанських степиць,

Ми козаки, живемо як господар

Козацькій батьківщини своєї!

Чути шум: полчища йдуть

І прапори смертоносні несуть!

Туди, де сходу кров'ю пролиті,

Краї Донбасу обезкровленні...

Але Дніпро відсіч ворогам віддав,

Та Україну на свавілля не продав!

Мене серце рве і стоне:

"Іди вперед, перемога кличе!"

І з своїм гострим мечем

Та с своїм в руках знаменем!

На коні з військом змогу-

Нести Україні велику перемогу!

Моїй Батьківщині лісів і степів,

І пшеничних полів ...

На сее там чекає мила дівчина,

Де цвіте верба і калина!

Вона мені крізь сльози,

Через ворожі грози,

Передає багато сміливих слів,

Кличе мене знов і знов:

"Чуєш, сурми заграли,

Час розплаті настав!

Тебе чекає сім'я, край чудовий,

Гай соловіїній, Калиновий!

Тобі чекає и верби и калини,

І рідні тобі тополини...

Ти знаєш, як мене найти,

Я там, де садок вишневий коло хати! "

Та мені сниться ця краса Божа,

Бо там, де Карпати кольором заросло,

Там де душею мене пронесло,

Крізь карпатські полонини

І приазовські долини ...

А Дніпро тече все далі,

З нами він довше ...

На його берегах я прокинусь,

Там цвіте наша Київська Русь!

І пливучи від Канева,

Гора Шевченкова видна,

Доходячи до Дніпра-Січеслава,

Все, все це Вітчизна рідна!

Я свій край ніколи не забуду,

Пам'ятати довіку я буду!

І наших козаків і отаманів,

І землю джур і гетьманів!

Славетних, розумних синів,

І красивих на світі дочок,

Мольфарів таємничих,

Воїнів з дружинами відважних,

Там, де про славу пісні співають,

Де дружно діти живуть,

Буде мир уже знову,

Возєдняється Україна знов,

Зміцнить нас солов'їна мова,

І освітить наша ближня любов!

Я від народу велю Україні робити:

Наш завіт виконувати!

Всім Українцям веліти!

На ворогів життя не шкодувати!

Нехай помре російський людомор-

За ГУЛАГ, за Голодомор!

Я за рідну Україну -

Край кобзарських пісень,

Які б мені співав мій батько,

І злістю до ворогів сильний,

Адже мама дала молоком це з її сердець!

І повстане моя Батьківщина!

Адже для мене лише одна!

Там і шум бунтного Холодного Яру!

Що несе волю стогони Дніпра!

І чекає в моєму серці

Мій заповіт:

Вставай, моя Батьківщина!

Іди, до слави піднімайсь,

Ні на крок ні зупиняйсь!

Хай Повстане наша сила та моя воля:

Одна, Єдина, Соборна Україна!

14 березня 2019 року