Розділ 44

Я просто не вірю у те, що відбувається зі мною. Навіть бувши романтичною натурою, складно уявити такий дивовижний збіг. Ось я щойно уві сні пережила з цією людиною мало не несправжнє життя, а зараз він стоїть практично переді мною, за кілька метрів... Такий же красивий і неймовірний, просто нереальний.

Я дивлюся на нього, приголомшено, аж раптом чоловік підходить до мене, посміхаючись тією ж посмішкою, яку я бачила у своєму сні. Той, хто так схожий на «Двейна» наближається, і я, не вірячи своїм очам, роблю крок уперед, щоб зустрітися з ним.

— Привіт, — каже він, його голос звучить так, як я пам'ятаю, глибокий і заспокійливий. — Ти не заблукала?

Я втрачаю язика від подиву, просто киваю у відповідь, не в змозі вимовити жодного слова.

— Здається, ти нова тут, туристка? — продовжує він, посміхаючись, оглядаючи з ніг до голови. Оглядати тут у принципі нема чого. Порівняно з ним я дрібна комашка.

— По мені так одразу помітно, що я не місцева?

— Так, — киває чоловік. — Є щось незвичне…

— Дуже сумнівний комплімент, — несподівано грубо відповідаю, замість того, щоб здаватися милою та привітною.

Чоловік знову оглядає мене з ніг до голови незнайомим поглядом, з якимось величезним підтекстом, якого мені не зрозуміти й додає:

— Якщо тобі знадобиться допомога, не соромся звертатися.

Знову киваю знову. Чоловік посміхається і робить крок убік, прямуючи назад до свого друга чи хто він там йому? Якщо вірити моєму мареву у вигляді сну, що ламає реальність, то це його молодший брат Оліф.

Дивлюсь їм вслід, відчуваючи, як моє серце б'ється в унісон із хвилюванням. Це просто неймовірно. Неймовірно і неможливо. Але все ж таки, це відбувається.

Не дуже приємна розмова вийшла, але як інакше, якщо я так сильно збентежена…

Відвертаюся в інший бік, щоб хоч трохи заспокоїтися і перевести подих. Дивлюся на зелені поля, на ірландські гори вдалині. Світ навколо мене здається яскравим та повним життя. Хто знає, які ще сюрпризи на мене чекають попереду?

Потрібно спробувати вигнати усі думки з голови. Наприклад, можна сходити до басейну. Тепла вода, зручні лежаки та коктейль, що освіжає швидко приведуть мене до тями.

Так і зробивши, я прямую до окремого басейну. Приголомшливий вид на навколишні зелені пагорби та ірландські поля, що розвертається переді мною, лише додає впевненості у моєму рішенні.

Вода в басейні ідеально тепла, а лежаки й справді виявляються напрочуд зручними. Я замовила собі смачний коктейль і влаштувалась на одному з них, насолоджуючись м'якими променями сонця на своїй шкірі.

Вирішую, що не думатиму про минулий сон, про Двейна і про почуття, які він викликає в мене. Це все дурниці. Натомість треба зосередитися на справжньому, на моїй поїздці, на Ірландії та на всьому тому красивому та дивовижному, що мене оточує.

Однак, незважаючи на моє бажання забути все про сон, думки про Двейн і те, що я зазнала, продовжують повертатися. Не розуміючи, що це означає, я вирішую дати собі час розібратися у своїх почуттях. Можливо, ця поїздка відкриє для мене нові горизонти, не лише щодо подорожей, а й щодо розуміння себе.

А можливо, я просто збожеволію, бо я вже, здається, на межі.

Роблю ковток і озираюсь. Я спеціально обрала цей затишний автентичний півострів, щоб більше перейнятися колоритом країни. Ніколи б не подумала, що зможу опинитися в Ірландії.

Мені здавалося, що то не моя країна. Але тільки-но я ступила на чужу землю, я миттєво відчула її "своєю".

Так, я обожнюю спекотну Каліфорнію з її пляжами та палючим сонцем, але коли я опинилася в Ірландії все змінилося. Унікальна атмосфера цієї країни, її пишні зелені пейзажі, що захоплюють дух ірландські фіорди та наповнені історією замки, не могли залишити мене байдужою. Ірландія виявилася країною, яку я не очікувала покохати, але вона миттєво захопила моє серденько.

Я відчуваю дивний зв'язок. Ця країна, з її дивовижними зеленими краєвидами, подихом історії в кожному замку та дивовижною культурою, одразу підкорила моє серце. Особливо, заворожують ірландські фіорди – їхня краса та глибина настільки захоплююча, що я не можу відірвати від них погляду. Ірландія виявилася країною, яка одразу стала для мене "своєю".

Ласкаве сонце змушує заплющити очі й розчинитися у цій миті. Ось тільки крихітний дискомфорт не дає мені розслабитися. Розплющивши очі, я знову зустрічаюся поглядом з "ним". Він — знаходиться на протилежному боці.

Увага негайно переходить на його фігуру. Чоловік стоїть біля краю басейну, глянувши на мене, поруч на шезлонгу розмістився його супутник, і попиваючи коктейль, щось емоційне розповідається йому.

Відводжу погляд і встаю. Прямую до басейну готелю. Вода у ньому ідеально тепла. Я стрибаю у воду і плаваю, насолоджуючись свіжістю. Коли я виходжу з води, то відчуваю, як моє тіло наповнюється енергією та життєвими силами.

Повернувшись у свій номер, я вирішую сісти та записати свої думки та враження. Дістаю свій ноутбук та починаю писати. Кожне слово, кожна пропозиція відображає мої почуття та емоції. Я пишу про свої враження від Ірландії, про свої відчуття та думки. Я пишу про своє захоплення цією країною, про свою любов до неї.

Свій день я закінчую насолоджуючись чудовим краєвидом на зоряне небо з вікна свого номера. Я засинаю з думкою про те, що завтра на мене чекає новий день.

***

Ранок та обід я присвячую роботі над третім томом моєї книги, помічаючи, як герої розкриваються переді мною з нового боку. Неймовірно, але таке трапляється. Іноді герої починають писати свою історію самі, а я лише стою поряд, тихо, намагаючись їх не злякати. Спостерігаю та швиденько натискаю кнопки ноутбука.

Так було з першим томом. Його написання було неймовірно легким.

Під час процесу я відчуваю своєрідне натхнення. Іноді мені здається, що герої живуть своїм життям і я лише спостерігаю за ними, переносячи їх пригоди на «папір». Я відчуваю, як вони розвиваються, змінюються, стають справжніми, я здатна їх оживити. Це надає моєму творчому процесу особливої глибини та насиченості.