Розділ 26

— Я тут стала випадковим свідком вашої розмови, — в голову пробирається нудотно-солодкий голос і я здригаюся від несподіванки. — Двейн знає, що ти збираєшся оплатити Раяну навчання, чи ти вирішила це провернути за його спиною?

У полі зору з'являється висока білявка модельної зовнішності, а я шкодую що кочерга, знаходиться дуже далеко від мене, інакше я б щось погане зробила.

Не розумію як таке чарівне створіння здатне зіпсувати весь настрій, який і так не дуже класний… Випадковим свідком вона стала? Це ж цілковита маячня.

Мабуть, причаїлася там у кутку і чекала потрібного часу, коли вистрибнути, анаконда недороблена.

— Ти думаєш я з тобою стану обговорювати особисте? Я взагалі-то зайнята. Не маю часу на порожні розмови.

— Чи зайнята роздивлянням вогню? — глузливо вимовляє й опускається в крісло, що стоїть навпроти мене. Мабуть, Кейлін налаштована на довгу та змістовну розмову.

Ну, добре. Давай, поговоримо про те що на серці, мила дівчинко. 

— Ти мені щось хочеш сказати? Поділитися досвідом? Ти хочеш уберегти мене від фатальної помилки?

Навіть не намагаюся якось приховати іронічний тон. Ну дійсно, вона думає, що я дотримуватимусь порад, як мені вибудовувати стосунки з Двейном. Від колишньої? Якось це не дуже розумно…

З досвіду, я для себе зробила один величезний висновок: коли ти будуєш стосунки, категорично заборонено бути егоїстом. А Кейлін здається була саме егоїстом!

— Останнє, — ніби ненароком кидає Кейлін, розглядаючи свої гострі кігтики.

— Уберегти мене від фатальної помилки? — перепитую не вірячи власним вухам. Мені стає так цікаво, що я навіть вирівнюю спину. «Цікаво» у лапках.

З чого це Кейлін вирішила подбати про наші стосунки з Двейном?

— Ти дивна, — закочує очі дівчина, — Як і всі американці. Але за цей час я навчилася не звертати уваги на ваші дивацтва. Мені просто Двейн важливий, і я хочу, щоб він знайшов своє щастя.

— Про що ти говориш? — ось тут моя імпульсивність прокидається, пробирається через товщу інших відчайдушних емоцій. Я починаю дуже дратуватися на це стерво. — Ти залишила Двейна одного в найскладніший період його життя. Ти додумалася надіслати йому запрошення на весілля… А потім, своїм крихітним мозком ти зрозуміла, що цей чоловік був найкращим, що могло з тобою статися в цьому житті й зараз даватимеш мені поради?

— Двейн не любить норовливих колючок! — її настрій різко змінюється і з байдужого, переростає в агресивний. Тепер Кейлін без сорому жбурляє в мене блискавки.

Слово честі, якщо через пару хвилин справа дійде до бійки, я не стримуватиму себе.

Так! Я норовлива заноза. І я хочу собі пару пасм її білого волосся… Просто так, у приватну колекцію. Ненавиджу білявок!

— А ще Двейн не такий няшний, як тобі може здаватися!

Боже! Америку мені відкрила! Двейн ніколи не був няшним. Зарозумілішого сноба я ніколи не зустрічала. Двейн Доерті одразу показав себе тим ким він є. Без прикрас.

А знаєте, ми ідеальна пара: норовлива колючка та зарозумілий сноб.

— Це спочатку, він чарівний і оточує тебе турботою. Пилючку з тебе здуває і кладе весь світ до твоїх ніг, а потім він починає тиснути. Змушує тебе робити тільки так, як йому заманеться, як йому буде вигідно. Перекриває тобі кисень і стає нестерпним ревнивцем. І якщо ти думаєш, що тобі вдасться оплатити Раяну навчання і Двейн щасливо посміхатиметься від радості, то ти справжня ідіотка. Двейн збожеволіє від твого вчинку, адже на малюка Раяна у нього свої плани. Двейн уявив себе його батьком і вчить бідолаху розуму за своїми правилами!

— Кейлін, — повільно підводжуся зі свого місця, бо втомилася від цієї безглуздої людини. У мене є справи важливіші. Наприклад, закінчити свою книгу. — А ти не думала, що вся проблема Двейна в тобі?

— Джессіко, — Кейлін теж підіймається і ховає мерзенну усмішку. — А ти не думала, що ти лише заміна мені?

Я не знаю, що саме ламається в мені, але щось ламається. Швидше за все це моя витримка, яку я вирощувала у собі такою титанічною працею.

Моє терпіння вибухає і, не даючи звіту власним діям, я налітаю на цю фарбовану модель. Все ж таки особиста колекція буде поповнена.

Все виходить незручно, безглуздо і напевно збоку дуже смішно. Налетівши на Кейлін, ми з нею падаємо в крісло, в якому вона сиділа до цього.

Я хапаюся за її біле волосся і починаю трясти як якусь ляльку з тканини. Я з'їхала з глузду. Іншого пояснення моїй поведінці немає, але хочу сказати що це чудовий спосіб виштовхнути всі негативні емоції.

Але, прошу, не повторювати цього в домашніх умовах, на вулиці теж не повторюйте. Тому що за напади на людину зазвичай можуть покарати.

Ефект несподіванки проходить на "ура", але коли Кейлін розуміє, що їй все це не здалося і я справді налетіла на неї, дівчина теж вирішує не відставати. Ця Фурія починає верещати як ненормальна й дряпатися як дика кішка, якій наступили на хвіст.

Вискубуючи одне одному волосся ми сповзаємо на підлогу. Десь вдалині лунають важкі сторонні кроки. Чудово. Час цей сплеск емоцій рознімати. Кейлін зі своїм модельним зростом виявилася гідним суперником і я дійсно ризикую програти в цьому бою та залишитися без волосся.

Але той, хто підійшов, не спішить втручатися в бійку. Хтось з гуркотом падає на диван і краєм ока я помічаю брудні величезні черевики.

Кейлін продовжує пищати та дряпатися.

— Що тут відбувається? — слідом чується тривожний і такий приємний голос Оліфа.

— Дівчата б'ються! — задоволений видовищем, басить Десмонд. — Ці американки гарячі жінки. Хто б міг подумати? Дивися, така мала і така скажена. Мені подобається нова Двейна.

Тобто я «нова» Двейна? Зараз цей Десмонд теж отримає на горіхи. Мене на всіх вистачить!

— Ти чого сидиш? Рознімай! — обурюється Оліф.

До моєї талії торкаються чужі руки й починають відтягувати від Кейлін, а я мертвою хваткою вчепилася в лебедину шию і мене ніяк не відчепити.

— Десмонде, допомагай! — гарчить на нього Оліф.