Розділ 7

Джейсон сидів у своїй порожній квартирі, яка тепер здавалася ще більш тихою після того, як Аманда переїхала до своїх батьків. Він вже кілька тижнів не бачив її, відколи сказав їй, що хоче розлучитися. Той розрив не став для нього важким, оскільки його почуття до Аманди давно охололи. Тепер, після того, як він дізнався, що Еллісон вагітна, він остаточно вирішив — його шлюб більше не має майбутнього.

Він сидів за кухонним столом з роздрукованими документами на розлучення перед собою. Поглядаючи на них, Джейсон відчув, як змішані почуття переповнюють його. Це був остаточний крок — кінець одного етапу його життя і початок іншого. Але він знав, що цього разу він боротиметься за те, що дійсно важливе.

Джейсон набрав номер Аманди. Вона відповідала йому рідко після їхньої останньої розмови, але він вирішив спробувати.

— Привіт, — відповіла Аманда коротко.

— Привіт, Амандо, — почав він, спокійно вдихнувши. — Я просто хотів сказати, що я готовий завершити це. Я підписав документи на розлучення, і якщо ти також готова, ми можемо закрити це питання.

На іншому кінці телефонної лінії настала пауза.

— Я зрозуміла, — нарешті відповіла вона. Її голос був спокійним, без сліду емоцій. — Я давно вже зрозуміла, що між нами все закінчено. Я підпишу папери і відправлю їх тобі.

— Дякую, — сказав Джейсон. — І… вибач, що все так сталося.

— Усе добре, Джейсоне. Ми обидва це знали, — відповіла вона, перш ніж покласти слухавку.

Коли розмова завершилася, Джейсон відчув певне полегшення, але це також був новий виклик. Він знав, що зараз усе його життя зосереджене на поверненні Еллісон і спробах побудувати з нею нову сім’ю. Проте він також розумів, що це буде складно. Еллісон чітко дала зрозуміти, що їй потрібен час, і вона не готова відразу його прийняти.

Того ж вечора Джейсон сидів у своїй квартирі, думаючи про те, як краще наблизитися до Еллісон. Він знав, що вона потребує простору, але не міг просто стояти осторонь. Її вагітність змінювала все, і він був готовий зробити все, щоб бути поруч і довести їй, що змінився.

Він написав їй коротке повідомлення:

“Еллісон, я знаю, що тобі потрібен час, і я готовий чекати стільки, скільки потрібно. Але я хочу, щоб ти знала: я розлучаюся з Амандою. Я не роблю це через дитину, а тому, що ти — єдина, кого я кохаю. Я хочу, щоб ми могли побудувати майбутнє разом. Але я поважаю твоє рішення і буду чекати. Якщо захочеш поговорити — я тут.”

Він відправив повідомлення і нервово очікував на відповідь, але її не було.

Минуло кілька днів, і Джейсон продовжував чекати. Еллісон не відповідала на його повідомлення і не приймала дзвінків. Вона продовжувала відштовхувати його, залишаючи його в напрузі. Але Джейсон був рішуче налаштований не відступати. Він знав, що їхня історія ще не завершена, і був готовий боротися за неї.

Минули дні, і Джейсон продовжував чекати на відповідь від Еллісон, але її мовчання тільки посилювало його тривогу. Він розумів, що вона відштовхує його, але це не зупиняло його бажання повернути її. Кожен день здавався нескінченно довгим, і його думки постійно крутилися навколо того, як зробити крок назустріч Еллісон і показати їй, що він готовий змінити своє життя заради неї та їхньої майбутньої дитини.

Одного дня він вирішив не чекати більше мовчки. Джейсон знав, що вона навряд чи прийме його дзвінок, тому вирішив діяти інакше. Він з’явився біля її будинку, сподіваючись, що зможе поговорити з нею особисто.

Коли він підійшов до її дверей, серце калатало швидше. Він постукав і зробив крок назад, очікуючи на відповідь. Після кількох хвилин двері відчинилися, і перед ним стояла Еллісон. Її обличчя відображало напруженість і втому, але водночас у її очах читалася тривога.

— Що ти тут робиш? — холодно запитала вона, стискаючи дверну ручку.

— Нам потрібно поговорити, — почав Джейсон, намагаючись зберегти спокій. — Я не можу просто чекати і мовчки спостерігати, як ти віддаляєшся від мене. Я розлучаюся з Амандою, все це позаду. Тепер для мене є тільки ти і наша дитина.

Еллісон поглянула на нього, її очі сповнені розчарування.

— Джейсоне, це не змінює того, що між нами сталося, — різко відповіла вона. — Ти не можеш просто прийти сюди і сподіватися, що я одразу все забуду. Це не працює так.

Вона зробила крок назад, ніби намагаючись збільшити відстань між ними.

— Я знаю, що ти розлючена і зневірена, — сказав він, роблячи крок уперед, — але я готовий боротися за тебе. Ти не розумієш, наскільки важливою ти є для мене. Я не зроблю тих помилок знову. Я хочу бути з тобою, хочу бути батьком для нашої дитини.

Еллісон зітхнула, її плечі опустилися, ніби тягар на них ставав важчим. Вона намагалася зібратися з думками, але емоції почали брати верх.

— Джейсоне, я не знаю, чи зможу довіряти тобі, — відповіла вона. Її голос тремтів від напруги. — Ти один раз залишив мене. І тепер, навіть якщо я вагітна, я не впевнена, що зможу впустити тебе назад у своє життя. Я не можу дозволити собі знову зазнати цього болю.

Джейсон уважно слухав її, відчуваючи, як кожне її слово проймає його. Він бачив, що вона ще не готова пробачити, але водночас бачив її страх перед майбутнім. Він знав, що цей страх тільки ускладнює ситуацію.

— Ти маєш право боятися, — відповів він після паузи. — Але я більше не піду. Я вже втратив тебе одного разу і не дозволю цього знову. Я хочу бути поруч і допомогти тобі. Ти не маєш проходити через це сама.

Еллісон відвела погляд, її руки тремтіли. Вона боролася з собою, намагаючись знайти вірний шлях у цій ситуації.