Розділ 6

Джейсон стояв перед лікарем, не в змозі зрушити з місця. Новина про вагітність вдарила його, як блискавка. Еллісон вагітна, і він навіть не знав про це. Все, що він міг думати в цей момент, це як усе змінилося. Тепер вони пов’язані набагато більше, ніж він міг уявити. Але водночас у нього з’явився страх, що Еллісон може не захотіти, щоб він був частиною її життя — навіть зараз, коли вони чекають на дитину.

Він поспішив до її палати, де вже чекала Джулія. Вона здивовано підняла голову, побачивши Джейсона.

— Ти дізнався? — запитала Джулія, її голос був сповнений співчуття.

— Так, — відповів Джейсон, все ще вражений. — Я повинен поговорити з нею.

— Джейсон, вона не хоче зараз тебе бачити, — м’яко сказала Джулія. — Вона потребує часу. Це був шок для неї, і я думаю, ти розумієш чому.

— Але ж це моя дитина! — його голос став більш напруженим. — Я маю право бути частиною її життя і нашої дитини!

— Я не кажу, що ти не маєш права, — сказала Джулія, спробувавши заспокоїти його. — Але зараз вона потребує спокою. Ти мусиш дати їй час, щоб все обдумати.

Джейсон зупинився, вдихнувши глибше, і зрозумів, що вона має рацію. Його імпульсивне бажання негайно вирішити все тільки погіршить ситуацію. Але він не міг просто піти, не побачивши її.

— Я просто хочу переконатися, що з нею все добре, — м’яко сказав він, опустивши голос. — Хоча б на мить.

Джулія замислилася, але зрештою кивнула.

— Добре, я дам тобі кілька хвилин, але ти маєш бути обережним, — сказала вона і вийшла з палати.

Еллісон лежала на лікарняному ліжку, відчуваючи втому після того, як дізналася про вагітність. Її думки були сплутані, і вона не знала, як реагувати на ситуацію. Вона була налякана, розгублена, і водночас намагалася прийняти нову реальність.

Коли двері палати відчинилися, вона підвела голову і побачила Джейсона. Її серце стиснулося від хвилі емоцій, яку вона намагалася приховати.

— Ти тут? — запитала вона холодно, хоч всередині відчувала змішані почуття.

— Я дізнався, — тихо сказав він, дивлячись їй прямо у вічі. — Я знаю, що ти вагітна.

Еллісон важко зітхнула, відчуваючи, як хвиля тривоги огортає її. Це був саме той момент, якого вона боялася.

— Я не хотіла, щоб ти дізнався таким чином, — сказала вона, відвернувшись. — Я не була готова говорити про це.

— Чому ти не сказала мені? — запитав він, намагаючись контролювати емоції. — Це не тільки твоє рішення, Еллісон. Я теж маю право знати.

— Бо я не знала, як ти відреагуєш, — відповіла вона, знову повертаючись до нього. — Я боялася, що ти захочеш повернутися в моє життя тільки через дитину. Я не хочу, щоб це стало приводом для того, щоб ти був поруч.

Джейсон підійшов ближче, нахиляючись до неї.

— Еллісон, це не тільки про дитину, — сказав він серйозно. — Я кохаю тебе. Я хочу бути з тобою, не тільки через нашу дитину, але тому, що я більше не можу жити без тебе. Я зробив багато помилок, але тепер я розумію, що не хочу втратити тебе ще раз.

Еллісон стиснула кулаки, відчуваючи, як її серце розривалося від суперечливих почуттів.

— Це не так просто, Джейсоне, — тихо сказала вона. — Я не можу просто забути все, що сталося між нами. І навіть якщо я вагітна, це не означає, що ми зможемо бути разом.

Джейсон не збирався відступати.

— Я знаю, що це важко, — сказав він, його голос звучав тихо, але рішуче. — Але я хочу довести тобі, що я змінився. Я готовий боротися за нас, за нашу сім’ю.

Еллісон мовчала, відчуваючи, як сльози підступають до очей. Вона знала, що Джейсон щиро хоче виправити свої помилки, але її страх і невпевненість не давали їй зробити крок назустріч.

— Дай мені час, — нарешті сказала вона, зустрічаючись із його поглядом. — Я не можу зараз прийняти рішення. Мені потрібно подумати.

Джейсон кивнув, розуміючи, що не може тиснути на неї.

— Я дам тобі стільки часу, скільки потрібно, — відповів він. — Але знай: я буду поруч. Я не залишу тебе і нашу дитину.

Еллісон тихо кивнула, але її серце залишалося в сум’ятті. Вона знала, що цей шлях буде непростим, і їй потрібно буде прийняти важливе рішення.