3 розділ

Артем

Вчора був той день, коли мої очі побачили щось неймовірне. Здається, це було найгарніше, що я бачив у своєму житті. І навіть її ім’я, яке увесь вечір звучало у моїй голові. Олександра.

Каштанове довге волосся красиво і плавно спадало по її оголеній спині. Чорна сукня, яка підкреслювала її форми, була водночас вишуканою та такою спокусливою. Особливого відтінку їй надавала відкрита спина, на які я помітив виразну родимку. У голову почали лізти непристойні думки, коли вона стояла спиною до мене. Її краса, жіночність вражала, манила до божевілля, наче затягувала у полон. А той норовливий характер додавав їй ще більше сексуальності.

Без жодних сумнівів, я сказав собі, що вона буде моєю.

Ми обоє не проти близькості, яка так раптово спалахнула між нами. І тепер, коли я беру її за руку, яка майже удвічі менша за мою, подумки я починаю відлік, коли зможу вдихнути її аромат, торкнутися наодинці. Цей коридор клубу здається безкінечною смугою, яку ми наче божевільні дітлахи долаємо бігом.

Встигає Олександра зустрітися із свіжим повітрям, як ледь відчутний холод пробігається її ніжним тілом. Мені не потрібно ще щось казати. Я миттєво накидаю на її тендітні плечі чорний піджак, який встиг забрати з головної зали до того, як пішов її шукати. Після цієї невеличкої митті мого джентльменства, я обережно відкриваю для неї дверцята свого автомобіля, запрошуючи Олександру всередину салону.

Увесь шлях мої очі ніби дивляться на дорогу, але варто глянути на неї, як все інше тут же вилітає з думок. І бажання стати для неї усім цієї ночі щосекунди сильнішає, особливо коли її пальчики виводять щось на моїй руці.

Я різко натискаю на гальма, зупиняючись біля елітного району, де знаходиться моя квартира. Олександра ще раз дарує мені свою чарівну усмішку, після чого ми обоє виходимо з машини.

На мить вона затримується біля автомобіля, очікуючи на мене. Ховаю ключі від машини в кишені чорних класичних штанів, підходячи ближче до дівчини. З обережністю беру її за руку, сплітаючи наші пальці. Вона така непідступна, але поруч зі мною ніби народжується її інша особистість. І я все зроблю для того, щоб вона змогла довіритися мені, відкриваючи справжню себе.

Я живу на сьомому поверсі, де з балкону відкривається неймовірний вигляд на Київ. Красивого відтінку він набуває вечері, коли все засинає, а темне небо оточене яскравими зірками. Інколи я полюбляю сісти на балконі, поринаючи зацікавленими очима в цю красу. Але мені завжди чогось не вистачало поряд. І мабуть, це тієї самої, яка б стала найяскравішою зіркою посеред мільйонів небесних ліхтарів.

Ліфт відчиняється, і ми заходимо всередину. Зовсім невеликий та тісний простір робить нас ближче один до одного, відбиваючись нашим відображенням у дзеркалі. Олександра засоромлено дарує мені свою прекрасну усмішку, кидаючи на мене загадковий погляд. Пульс наче перестав відбиватись, коли я її зустрів. І навіть тепер мені так важко стриматися.

Я нахиляюся ближче, тулячись носом до її витонченої молочної шиї. Вабливий аромат змішаний з нотами солодкої ванілі, який просочується в кожну клітинку мого тіла. Ще ніколи не зустрічав такого приголомшливого аромату. Рукою відкидаю довгі пасма її волосся назад, щоб залишити на пахучій шкірі поцілунок. У голові паморочиться, коли мої губи ледь відчутно торкаються її шиї. Я помічаю, як груди дівчини здіймаються, ледь не вистрибуючи з цієї сукні.

Раптом Олександра мене відштовхує, починаючи сміятися. Поряд з нею я навіть не почув, як ліфт зупинився на вказаному місці. Саша дражнливо вибігає, тягнучи за собою солодкий шлейф, яким я не встиг насолодитися сповна. Господи, що вона зі мною зробила, і продовжує робити?

Я наздоганяю її, не зводячи з вуст широку усмішку. Дивлюсь на неї як зачарований.

- Стій, - пошепки її зупиняю, вказуючи рукою на ліві двері.

На мить ми зустрічаємося поглядами, коли я стаю біля дверей своєї квартири.

Олександра продовжує усміхатися, стискаючи у руках маленьку сумочку.

Перекручую у дверцятах ключ, після чого смикаю ручку.

Я так сильно її хочу, що коли двері квартири відчиняються, я кидаюся на неї як ненормальний, притискаючи її тіло до дверей. Її бажання не менше, що закликає до рішучих дій. Спочатку мені хочеться ще раз спробувати на смак її рожеві губи, а потім я починаю залишати вологі поцілунки на виразних ключицях.

У мені все починає палати, як тільки вона здіймає свої долоні вище, розстібаючи зверху донизу ґудзики моєї сорочки, які явно заважають їй бачити найпривабливішу частину мене. Олександра швидким махом скидає її з мене, зупиняючи свій погляд на моїх грудях та торсі. З її вуст видається незвичний звук, яке виражає повне здивування.

Ще декілька секунд вона так і непорушно вдивляється в моїй очі, а будь які рухи наче зникають. Її світло – коричневі очі так і полонять мене, але чомусь її поведінка різко змінюється. Хоча її долоні досі лежать на моїх оголених грудях, вона наче чогось боїться. Дівчина непомітно стискає губи, а потім робить глибокий вдих та видих. У мені закрадається думка, що може я зробив щось не так?

-Сашо, що з тобою? Ти в порядку? – кладу руку на її обличчя, погладжуючи великим пальцем рум’янцеву щічку.

-Так, - упевнено каже вона, тим самим розвіюючи мої сумніви та побоювання, які вже встигли з’явитися.

Її тіло здригається, як тільки я чіпляюся за тоненьку бретельку її сукні, повільно опускаючи вниз. Частина грудей оголюється, ще більше мене спокушаючи. Переводжу на неї свій погляд, помічаючи почервоніле обличчя Саші. Дівчина невинно облизує свої губи, а тоді нахиляється до моїх, накриваючи їх своїми вустами.

Все починає відбуватись наче в тумані. Не розриваючи поцілунку ми крокуємо до ліжка. В одну мить я різко піднімаю дівчину, змушуючи її стрункі ноги обійняти мою талію. Я щільно притискаю її до себе, не відпускаючи руки з її тоненької талії. Каштанове волосся дражнить моє обличчя, коли вона знаходиться так близько.