— Давайте вдамо, що ми – хмаринки! – запропонував Холодок. — Вдягнемо костюми, зроблені з пуху морських чайок, та будем кружляти по сцені, взявшись за руки! Впевнений, що усім дуже сподобається!
— Ну, не знаю… — промовив Медок. З усього було видно, що пропозиція Холодка йому не до вподоби. — Давайте краще обмажемось медом, обсиплемось пелюстками марципанових квітів та станцюємо танок маленьких квіточок!
— Друзі, вставши зі стільця промовив Круглик. — Ми повинні придумати щось таке оригінальне, щось таке незвичне, щоб усі просто оніміли від захвату. Щось таке, чого ніколи не було до нас. Ось тоді ми зможемо перемогти і привезти нагороду додому!
— Класно, мені подобається ця ідея, — застрибав радісно Холодок, плескаючи в долоні, від яких в усі боки відлітали м’ятні крапельки.
— Легко сказати, — мовив Медок… — А як можна придумати те, чого ніхто ще не придумав?
— Я сам поки не знаю, потиснув сумно плечима Круглик.
— А давайте звернемось за допомогою до капітана! – скочив з місця Холодок і нетерпляче почав хапати за руки обох друзів. — Він же сам пропонував допомогти! А він все знає, він увесь світ об’їздив!
— Вірно! — підхопив Круглик. — Гайда до капітана!
Коли друзі забігли в кают-кампанію, там саме були капітан Манго-Банго та помічник капітана Кос-Кос. Вони про щось затято сперечались. Але Холодок, серед чеснот якого терплячість та уважність були не на найперших місцях, увірвався до каюти та відразу кинувся до капітана:
— Капітане, капітане, нам потрібна Ваша допомога, Ви обіцяли! — Холодок стрибав навколо капітана, смикаючи його то за один, то за інший рукав.
Манго-Банго насуплено повернувся до колоб’ят і досить суворо спитав:
— Що сталося? Ми наскочили на риф і тонемо? Хтось випав за борт? Взагалі-то у нас тут важлива нарада!
— Не свари їх, сказав Кос-Кос. — Вони є іще діти. Та й нараду ми вже скінчили – я сказав все, що мав на думці.
Капітан лише махнув рукою та сів у крісло, прикручене до підлоги каюти.
— Кажіть, що там за пожежа? – звернувся від до Холодка.
Круглик відсунув Холодка вбік і піступив ближче до капітана.
— Нам справді потрібна Ваша допомога у підготовці до фестивалю, - сказав колобок. — Ми не хочемо виступати зі стандартною програмою. Нам би втнути щось таке, чого ще ніколи не було.
— Ну, а від нас вам що потрібно? — посміхаючись запитав капітан.
— А ми не знаємо, як придумати те, що ще ніхто не придумав, — замислено відповів Медок замість Круглика, який лише хитнув ствердно головою.
— Ось воно що! — зареготав капітан. — Ну, це справа не проста, але я спробую вам допомогти. Для цього у мене є чарівний набір «Вирішальник»!
— Ура!!! — заволав несамовито Холодок, — Я знав, що ви зарадите нашому горю, — вигукнув він і кинувся цілувати капітана, що лише ліниво відмахувався від Холодка рукою.
— А що це за набір такий? — запитав Круглик.
— О! Це потрібна кожному капітанові річ, — почав розповідати Манго-Банго. — Кожного разу, коли мені треба прийняти важливе рішення, або знайти вихід зі складної ситуації, я використовую «Вирішальника». — Ану, Кос-Косе, тягни-но сюди скриньку! – звернувся капітан до помічника.
Кос-Кос підійшов до шафи у кутку каюти, зняв з кремезної червоної шиї мотузку, на якій висів маленький ключик, відчинив дверцята і дістав звідти невелику скриньку, зроблену з темного дерева та вкриту чудернацькими вирізаними візерунками. Потім помічник так само обережно зачинив дверцята і поклав скриньку на невеликий столик перед капітаном.
Капітан відкрив скриньку і дістав звідти декілька предметів: складену в багато разів хустку, два кубики та невеличку коробочку, схожу на чашку для чаю. Потім він акуратно розгорнув хустку на столику. Хустка була поділена на різнокольорові клітинки, на кожній з яких було написане якесь слово та намальований малюнок.
— Давайте, спитайте мене щось! – скінчивши приготування сказав капітан.
— Який танок нам танцювати? — нетерпляче тупцюючи на місці вигукнув Холодок.
— Добре, — сказав Манго-Банко, після чого поклав у коробочку два кубики, трохи її потряс, а потім викотив кубики на стіл. На синьому кубикові випало 7, а на червоному — 8.
— Увага! — сказав капітан, — скільки буде 7 помножити на 8?
— 56, — відповів майже не задумуючись Круглик
— Молодець, колобок! — вигукнув Манго-Банго, — отож, маємо клітинку 56. Після чого він нагнувся до хустки, розглядаючи малюнок. — Ця клітинка кольору веселки, намальована на ній зірочка, і написано слово «фігура».
— І що тепер, — запитав Медок? — Як це нам допоможе?
— Ніколи не думав, що ти можеш бути нетерплячим, Медок! — посміхнувся капітан і написав на листку паперу три слова: «веселка», «зірочка», «фігура». — А тепер скажіть, що вам спадає на думку, коли ви бачите ці три слова? — запитав капітан
— Щось яскраве, — задумливо промовив Медок
— Веселе, радісне, безкрайнє! — вигукнув Холодок, клацнувши пальцями.