Глава 2. В ПОРТУ.

На сходах школи Круглика вже чекали вірні друзі — Медок та Холодок. Вони завжди були нерозлийвода, хоча мало хто розумів, як вони можуть товаришувати. Адже Медок був трохи лякливим і незграбним, а розбишака Холодок сміливим і винахідливим (мабуть завдяки м’ятним добавкам).

— Привіт Круглику! Гайда на море! Там сьогодні корабель з Джунглії пришвартувався, цікаво подивитися! — відразу наскочив на Круглика Холодок.

• А уроки коли вчитимемо? — нерішуче спробував заперечити Круглик.
• Та встигнемо! До вечора ще сила-силенна часу, тим більше, що з рахуватики лише одну легку зав’язку задали. А корабель лише два дні в нашому порту стоятиме, а потім відпливатиме у Холодригію, — наполягав на своєму Холодок, від нетерплячки високо підскакуючи то на одній, то на іншій нозі, від чого його ментоловий аромат завжди ставав ще сильнішим.
• Ну, добре, тільки на годинку, щоб лише подивитися, а то мені ще треба до читатики підготуватися, — охоче погодився Круглик, і три товариші весело покотилися з гірки до моря.

У порту було гамірно. З корабля розвантажували апельсини, мандарини, кокоси, та інші чудернацькі плоди, назви яких ніхто з колобків точно не знав. Повсюди метушилися шоколадні та кавові колобки у смугастих матроських костюмах, розмовляючи своєю мелодійною джунглійською мовою, яку колобки повинні були починати вивчати лише у наступному році.

— Хара-кусі вам-де-нюсі! — привітався Холодок з капітаном корабля, трохи підпеченим яскравим джунглійським сонцем, що сидів у кріслі під навісом та спостерігав за роботою матросів.

• І а васі хара-кусі! — поважно відповів їм капітан.
• А Ви нашою колобнянською розмовляєте? — далі запитав капітана невгамовний Холодок.
• Справжній капітан вміє розмовляти усіма мовами! — гордовито відповів колобкові моряк.
• Авжеж, — погодився Холодок.

І тут в порту залунала популярна пісенька. Колобки не могли стриматися, взялися за руки та почали стрибати і підспівувати:

Дуже модний колобок

Вдяг шикарний капелюх,

Та не встиг сховати вух,

Як до ниточки промок.

Коло-коло-колобок,

Модний стильний і крутий,

Коло-коло-колобок,

Де тепер гуляєш ти?

Модний класний колобок

Черевики білі взув,

З моря вітер як подув,

Добре що не зняв панчох.

Коло-коло-колобок,

Модний стильний і крутий,

Коло-коло-колобок,

Де тепер гуляєш ти?

Супер модний колобок

Зачіску нову зробив,

Порибалити хотів,

Впав із човника в ставок.

Коло-коло-колобок,

Модний стильний і крутий,

Коло-коло-колобок,

Де тепер гуляєш ти?

• Молодці колоб’ята! — радісно заплескав в долоні капітан, який так щиро реготав, що ледь не впав з крісла.
• Дякуємо, — відповів йому Круглик. — А куди Ви попливете далі?
• О, далі наш корабель візьме курс на Холодригію, а саме — до фантастичного острова Ісла-Терра. Там скоро відбудеться всесвітній дитячий фестиваль, у якому візьмуть участь найталановитіші колоб’ята з усіх країн!
• Ого! А ми про такий фестиваль навіть ніколи і не чули! — здивовано вигукнув Медок!
• А ви мені сподобалися! Так гарно співали і танцювали... Я можу взяти вас з собою — у мене на кораблі якраз є вільна трьохмісна каюта! — посміхаючись сказав капітан.
• Чесно?! — ще не вірячи в таке чудо, запитав Круглик, поки його друзі намагалися оговтатися від несподіванки.
• Чесне слово капітана Манго-Банго! — вигукнув новий друг хлопчиків, високо піднявши праву руку зі стиснутим кулаком. — Манго-Банго — це моє ім’я, — не без пихи додав капітан.
• Авжеж ми згодні! — підстрибуючи закричав Холодок. — Адже так, хлопці?!
• Ну, я не проти, — з легким сумнівом тихо відповів Медок.
• Я б теж з задоволенням, — змальовуючи в уяві сьогоднішній кашний прогноз, додав Круглик.
• От і домовились! Тоді чекатиму вас завтра біля трапа о 19:50. Відпливаємо о 20:02 рівно. Так що — без запізнень! — піднімаючись з крісла сказав капітан. — А тепер, вибачте, мені ще слід домовитися про провіант та пальне, — додав капітан, помахав колоб’ятам рукою та похитуючись, як і личить справжньому морякові, попрямував до головної вежі порту.

А наші друзі так і залишились розгублено стояти, переводячи погляд з корабля один на одного.