Нав'язливі думки.

Четверта глава.

Ну, що ж пора напевно вам розповісти про саму Солю і чому її так називають;) Знайомтесь(*хоча ви вже знайомі, але... да ладно) це Кравчук Соломія Петрівна з Черках. Їй 17, зовсім скоро 18! Ма' дівчини постійними днями на роботі, зазвичай вона постійно причеплювалась до своєї кровинки, але зараз намагається бути разом з Солохою. А тато...що тато. Тато теж на роботі в іншому місті, зараз не телефонує не спілкується з своєю сім'єю. Соля не має братика чи сестричку. І тому живе одноманітним життям, до знайомства з Бреїнгом, була занудою, песимістом, невдахою, найгіршою, по крайній мірі так рахувала вона. Солохою, її називала бабуся, ще в дитинстві. Коли, панночка мала допомогти бабці вона волосся зв'язала тканинною стрічкою і зверху вийшли вушка - є такий головний убор жіночий. І до смерті ба' для неї дівчинка була Солохою, не зважаючи на вік. Міс Соля - ще одно прізвисько дівчини. Так її називає зазвичай пафосний вчитель англійської, який має великий живіт, смішні вуса і лисину на голові, який смішити Соломію, перепрошую Місіс Солю! Мама з донькою живуть у квартирі на 8 поверсі. Дівчина ще ніколи в житті не була закохана. Тому вона так і поводиться. Ой, вона вже прокидається. Не будемо заважати))

...

-Мммм, мамо привіт! Ти вже прокинулась? - не відкривши очі кричала донечка.

-Так, сонечко моє. Оладки з полуничним джемом готові. І твій улюблений чай 1000 і 1 ніч запарений. 

-Мамусь, не спокушай! Мені ж потрібно ще вмитись, - пробурмотіла Соля.

-Добре, доць. Давай швиденько. Як будеш їсти, затулись серветкою, щоб не попсувати одяг. До речі що в тебе з оцінками? - поцікавилась ма'.

-Ммм меммм ммм замммм, - линули мугикання Солохи з туалету. Матір, зрозуміла, що доня чистить зуби, і говорити не може. Можливо, вона тільки прикинулась, адже в неї в голові крутились думки про Бреїнга, він здається таким знайомим і таким поганим, але їх ці думки не можливо зібрати в щось реально важливе. 

Сьогодні, був гарний сонячний день. Сонце сліпило очі, пташки закохано цвірінькали, дерева уже давно придбали зелені сукенки, а школа ніби таємно усміхалась, що зовсім скоро вона позбудеться 3 класів. 

-Ну, так ма' в мене все оке. До речі я чула що у нас десь маньяки розгулюють чи якійсь люди не адикватні... І, що жертви вже є! Це дівчата 18-20 років. 

-Ой, добре. Але ти дивись щоб нічого не змінилось за твого кохання. І ти мене добренько налякала цим маньяком, тепер переживати буду. Я пізно, прийду додому тому після школи одразу до дому!

Поснідавши і попрощавшись сім'я розбіглись по своїм справам. Хто в школу хто на роботу. День був звичайним, сонячним. До речі той щоденник Со' «Жіночий літопис» лежав, будь де то в тумбочці то на столі. Але зараз вона придумала геніальну схованку! А саме, за столом я шпарина, і в цьому місці не приклеєні шпалери. Ви мізкуєте, наскільки розумні були будівельники??? Щоб туди дістатись, треба відсунути тумбочку, стіл, дотягнутись до шпалер, підняти їх. Але, Соломія знає цю справу. Якось так без якихось "шалених" подій пройшов день. Останнім часом їй заважають погані думки про Бреїнга, і він їй здається таким знайомим. Сама він пов'язує її з минулим. Поганим минулим.