Невсупокоєна. Відьма, що замкнула небо.

7. Епілог

Із райцентру приїздив якийсь слідчий, перевірити анонімний сигнал, чи справді одна з могил на цвинтарі була розкопана. Ознаки вандалізму якщо і були, то  вода їх змила.  Усі могили виглядали цілими наскільки це можливо після такого потопу. “Чого його копатися в тому, що знать мені не треба”- зародилася у нього думка, як помітив похилений хрест. Та й поїхав собі розслідувати щось важне.

А мій дідусь справді пережив усіх своїх цімборів*. Чи виконав Мольфарське завдання - ніколи не розказував. Знаю лише, що таких посух і потопів, як то було тоді, в 60-тих, в селі більше не траплялося.

  • Цімбор- приятель, друг




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше