Увечері в село з гір спустився чоловік. Хтось потім казав, що то був старий дід. Комусь видівся красний легінь. В сільраду зайшов поважний вуйко в його здорові пізні сорок.
Коли з дня вже достатньо було його трудів, в сільраді збирався “актив” - грати в жолія*.
Мушу зазначити, що то були 60-ті на дворі. Совіти в розпалі. У серці “комячейки” затято різалися в карти.
Мій дід ( а він, як учитель, мав членство в обох клубах - і картярському, і компартійному), розказуючи нам малим, дивувався двом речам. Перше- двері були незамкнені, хоч голова колгоспу божився, що зачиняв. А друге, що збита роками картярська банда, прийняла чоловіка, як свого. Ніхто не здивувався чужинцю.
Сів з ними, випив чарку, роздали йому карти, зіграли партію. А тоді й каже:- Відьма у вас тут помирає. Як помре, треба їй кола з осики в груди забити, бо не всупокоїться.
Голова села миттю протверезів: - Чоловіче добрий, Ви мене до цугундера* підведете. Компартія сказала, що відьом нема- значить їх нема. Ви хоч уявляєте, пане, що то буде?
-Біда, хлопці, буде, як не зробити. Але ви собі чиніть*, що вважаєте за потрібне, - насунув клебаню* на брови, встав та пішов.
* Жолій, Жокер, Жулик - Різновид гри у карти. Правила нескладні, але їх трохи є. Грають, як мінімум четверо двома колодами, складають терції, рахують очки. Партії можуть тривати годинами.
*Комячейки - щасливі, хто й не чув що то таке. Скорочене розмовне від комуністичної ячейки - низова ланка совіцької партї. В ширшому сенсі - група людей, об'єднана спільними інтересами, метою чи ідеологією.
*Цугундер- в'язниця в одному з карпатських діалектів
*Чиніть - робіть в одному з карпатських діалектів
*Клебаня, або ж клепаня - чоловічі капелюхи з фетру( в голлівудських фільмах 50-60их років вони розкішно пасують мужчинам)