9

- Потрібно негайно їх знайти, - викрикую Соні, і під словом "негайно" я маю на увазі в цю ж секунду, тому що мої підозри аж надто реальні. Чомусь вони виглядають такими, ніби їх можна справді помацати. Хоча в цю мить мій наречений може мацати... Іншу жінку.

Саме тому не очікуючи ніякого коментаря від сестри, вилітаю з тієї кімнатки та мчу в головний зал, де має відбуватися свято. Точніше воно вже мало розпочатися, але виявляється, що справді нікого з головних персон цього дня немає. Точніше я то випурхнула сюди, де вже всі в очікуванні початку святкування. Хтось сидить та колупається виделкою в тарілці. Хтось ходить туди-сюди біля столів. А дехто не соромиться та вже набиває свої шлуночки. Є і такі, і звинувачувати їх я не можу, бо сама винна в тому, що наразі твориться. Якби не моя дика реакція на близькість поряд з Назаром. Якби не ті незрозумілі емоції, які виникають у мені поряд з ним...

- Де наречений, Мілано? - Мене зненацька застають за цими думками щодо Назара, і я настільки не очікувала, що хтось так непомітно підкрадеться ззаду та застане мене за такими дивними роздумами, що навіть підскакую на місці. При цьому у цьому стрибку примудряюся розвернутися на сто вісімдесят градусів, щоб зрозуміти, хто робить таку підставу.

Переді мною Валентин, тамада на нашому весіллі, який являється доволі веселим та оптимістичним чоловіком, але наразі у нього на обличчі читаються емоції, які далекі від оптимістичних. Чоловік незадоволений, і не збирається цього приховувати. Це ще при тому, що Єгор відвалив йому чималеньку суму коштів завдатку.

- Я не знаю..., - миттю червонію, адже вдруге за короткий проміжок часу мене ловлять на гарячому. Спочатку Соня ледве не спіймала мене, коли я була в кімнаті з іншим чоловіком, не моїм нареченим. А зараз розпорядник свята застає мене зненацька в ту мить, коли я про того чоловіка думала... Про те, що я була б не проти того, щоб сестра там не з'явилася і ми з Назаром все довели до логічного кінця. Завершили розпочате.

- Знайди його швиденько, нам вже потрібно розпочинати свято, при чому що варто негайно це робити, - Валентин переймається, переймається щодо того, що свято може піти по одному місцю, а якщо так і справді трапиться, то його подальша кар'єра може досить таки добряче покотитися на дно. Мій тепер вже офіційний чоловік далеко не остання людина в місті, тож його рекомендації можуть додати балів ледве не кожній персоні, яка крутиться навколо нього. Так само і навпаки. Єгор може зробити так, що з майбутнім можна буде остаточно та категорично розпрощатися. Тож тамада не бажає розвиток другого можливого сюжету.

- Гаразд, пару хвилин і ми будемо, - запевняю Валентина та рушаю на пошуки свого нареченого.

По факту це він має мене шукати, чи то давати якийсь там викуп по традиціях, а виходить зовсім таки навпаки.

Не потрібно привертати зайву увагу гостей до себе, бо вони й так розуміють, що щось йде не за планом, а якщо я почну метатися по залу туди-сюди, то від підозрілих поглядів протягом вечора мені не відбитися. Я стану вишенькою на торті. Тільки не у зв'язку з тим, що наречена цього свята, а тому, що у мене з мізками щось того, не все в порядку.

Спочатку рушаю на подвір'я, можливо Єгор вирішив подихати свіжим повітрям і переговорити з кимось із запрошених. Але ні, там я зустрічаю тільки Даніела, котрий говорить з якимось чоловіком. Судячи з усього, якийсь партнер чи дальній товариш нареченого. Я бачила його пару разів, але не можу пригадати ким він являється моєму нареченому та й не знаю навіть, як його звати.

- Вибачте, я на одну хвилинку, - перепрошую у незнайомця та відтягую від нього свідка, щоб промовити наступне, - де Єгор? Де він подівся?

- Сказав, що потрібно відлучитися в туалет, - стенає плечима хлопець та не усвідомлює, чого я така збентежена, - а що трапилося? Ще досі не повернувся?

- Ні, ти для цього тут і потрібен, щоб слідкувати за ним, - це дурня, повна нісенітниця, але я зла, тож мені потрібно було скинути свою агресію хоч на когось. І Даніель дуже вдало потрапив під руку.

Але це все одно не допомагає, відчуття смаженого прямо так і висить в повітрі, і це я наразі не про стейки, які в цю мить жарять працівники ресторану на мангалі. Я про те, що горить моя п'ята точка, яка відчуває біду...

В туалет? Так сказав Даніель? Гаразд, гайда туди, можливо у мого нареченого просто закреп, а вже таке дурне собі надумала? Можливо не все так погано, як встигла намалювати моя уява?

Що ж, вирішую перевірити цю теорію, тож мчу туди, звідкіля недавно тільки повернулася. І несподівано швидко я знаходжу свого нареченого. Він прямує мені назустріч, отже, повертався в головну залу. Значить, все так і є, Єгор справді ходив у вбиральню. Все б нічого і все було б супер, ось тільки є одна невеличка деталь... Деталь, яка знаходиться в руках мого нареченого, і яка справді являється невеличкою, але несе в собі величезний підтекст. Підтекст величиною в цей ресторан...

- Кохана, щось сталося? Ти чого така перелякана? - Як ні в чому не бувало промовляє Єгор та торкається до мого обличчя своєю долонею, злегка погладжує. А мені від цих дій нареченого неприємно. Дискомфортно. Не знаю через що саме така реакція. Може через те, що він і надалі тримає у своїй іншій руці річ, яка підриває мою свідомість? Яка не дає мені розслабитися?

- Єгор, - твердо, навіть без натяку на якусь ніжність чи милість промовляю його ім'я та роблю пів кроку назад, щоб таким чином віддалитися від цього дотику до моєї щоки, - ти де був? Там вже всі нервують, всі очікують початку свята.

- Ходив у туалет, - не знаю чи зіспівалися вони з Даніелом завчасно, чи це справді так, але наречений підтверджує слова свого друга, - а що, це заборонено? Я вирішив, що є час до того, поки ти приведеш себе до ладу, тож і сходив. В чому проблема? І це взагалі проблема?

- Ніяких проблем, просто Валентин дуже сильно переймається, місця собі не знаходить, - і на цих словах видавлюю з себе посмішку. Хоча це так само важко зробити, як і видавити з упакування згущене молоко знаючи, що воно закінчилося ще пару днів назад, але свято вірити в те, що чудеса трапляються і саме ці чудеса зачеплять моє упакування згущику та додають туди солодощів. Ну хоча б трішки, хоча б на один зубчик.