1

- Ой, - різкий біль пронизує все тіло від маківки до п'ят, тож не маю сили стриматися від вигуку, котрий вилітає з рота та заповнює весь простір кімнати, де я готовлюся до свого весілля. Церемонія якого має розпочатися за якихось тридцять - сорок хвилин.

- Вибач, вибач, я не спеціально, - Соня, моя двоюрідна сестра починає плигати навколо мене, ніби шаман з бубном, і намагається вгамувати біль, - шпилька зіслизнула. Вибач, сестричко, я така криворука.

- Найкращий стиліст як мінімум нашого міста, а то і всієї країни й криворука? Не сміши мене, таких майстрів свого діла ще пошукати треба, - вгамовую біль, котрий ще доволі таки сильно пульсує, і видавлюю з себе посмішку, щоб вгамувати сестру, бо вона так сприйняла цей момент, що моментально стала бліда. Ось-ось і впаде безтями.

- Ну з країною ти звичайно загнула, так, чисто тільки набиваю руку, і то бачиш як кепсько це роблю, - Соня і далі тероризує саму себе, і певно це один з тих моментів, за що я люблю цю дівчину. Вона завжди не стоїть на місці, постійно прагне більшого, вдосконалюється, прогресує. От наведу навіть найпростіший приклад - сестра настільки класний спеціаліст своєї справи, що має живий запис на півтора місця наперед. До неї чергами стоять дівчата та жінки, щоб навести красу на голові, а вона в цьому майстер, і сьогоднішній робочий день принесла в жертву заради мене. Заради мого весілля, щоб зробити з мене красуню. - Можливо дати таблетку чи заморозкою пропрацювати?

- Соню, ну справді, ти чого так розхвилювалася? Все добре, вже нічого не болить, ти себе більше накручуєш, ніж того насправді варто. Давай краще завершимо наш образ, час підтискає, - дівчинка, яка робила мені макіяж, затрималася над своїм процесом, тож тепер варто надолужити згаяне. 

Сестра ніби розуміє мій товстий натяк, тож приступає до мого волосся з ще більшим завзяттям.

- Схоже на те, що ти щаслива, - я вже думала, що дівчина зосередиться на процесі, тож поринула думками в те, як варто себе поводити на церемонії заручин, які рухи мають бути під час нашого з нареченим танцю, перебрати в голові чи нічого та нікого ми не забули. 

- А хіба має наречена поводитися інакше в день свого весілля? - Оскільки крутити головою у мене не було можливості, тож я запитально підняла брову та поглянула у дзеркало, щоб побачити зображення сестри позаду себе. Що вона має на увазі?

- Та ні, але Єгор..., - ех, знову наша пісня гарна-нова, починай спочатку. Соня не любила мого нареченого і без сорока хвилин офіційного чоловіка. Точніше не так, любити його мала тільки я, а інші мали його або сприймати або ні. Сестра була з тих, хто був проти Єгора, і не приховувала того, що не поділяє мого захоплення даним чоловіком.

- Ти знову за старе? Чим він тобі так насолив? - Так, наречений не приховував того, що не особливо радий тому, що я спілкуюся з Сонею. Він не біг їй назустріч та не обіймав, як дуже близьку родичку. Але ж не був настільки вороже налаштований стосовно сестри, як то відходило від неї. І я не розуміла в цьому плані Соню. Мені ж все таким з ним жити, а не їй...

- Слизький він якийсь тип... Не зрозуміло який бізнес веде... Та і його повернення з Іспанії, тоді, коли у нього все там було супер... Якось насторожує. 

- А ще біля нього постійно дівчата в'ються, чого ти про цей пункт забула? - Це було улюблене, про що вічно торочила Соня. Це стояло на першому місці у її послужному списку мінусів мого нареченого. 

- Хочеш сказати, що це не так? Що він білий та пухнастий, і тільки на тебе очікував все життя?

- Ні, я не хочу так сказати. Але це й очевидно, Єгор красивий чоловік, статний, привертає до себе увагу, тож не дивно, що навколо нього труться дівчата, - і так, мені це ні чорта не подобається, і навряд чи б комусь сподобалося, але я йому довіряю, тож не переймаюся щодо того, що щось піде не так. Ну... хіба трішки. Та це й на добре, завжди буду тримати руку на пульсі.

- І ти свято віриш в те, що він весь цей час очікував весілля і ні з ким ні-ні? - Ех, бачу з такими темпами ми хоча б встигли на святковий стіл, бо якщо так і далі продовжиться, то на церемонію заручин я точно не встигну.

- Ти вважаєш, що Єгор мені зраджував? - Питаю напряму, не бачу сенсу ходити коло на навколо.

- Думаю важко триматися дорослому, як ти сказала - красивому та статному чоловіку без інтиму у своєму житті, коли навколо немає відбою від симпатичної половини людства, тож я не відкидаю такої можливості, що твій Єгор сходив на...

Домовити Соня не встигла, адже ляснуло збоку так, що я навіть підплигнула на місці й знову голову пронизав гострий біль від чергової шпильки. А все тому, що сестра завмерла на місці й повернулася обличчям до джерела шуму. Мені не варто навіть обертатися в ту ж сторону, щоб усвідомити, що це ВІН, мій наречений. Майбутній чоловік.

Невже Єгор стояв під дверима і в найнеочікуваніший момент завітав у гості? Адже варто було Соні завести тему за зраду з його сторони, як він тут як тут... Збіг? Чи...?

- Вийди... Софіє, - перше слово прозвучало так строго та прохолодно, що мені здалося, що в приміщенні стало градусів так на п'ятнадцять менше, і навіть те, що Єгор вимов "Софіє" вже більш лояльно та м'яко, все одно це не зробило ситуація краще. Мій майбутній чоловік явно не поділяв гарних почуттів до моєї сестри, і цього, на жаль, не приховував. 

Дівчина завмерла на місці, спочатку пару секунд дивилася на Єгора, ніби не могла повірити, що він справді наважився її вигнати та ще й у такій грубій формі, а потім обернулася до мене, точніше до зображення в дзеркалі. І в її погляді очевидно читалося наступне - "якого чорта? Якого чорта він собі дозволяє собі так зі мною поводитися?"

- Якщо можеш, то залиш нас на пару хвилин наодинці, Соню. Будь ласка, - це мало звучати з вуст мого нареченого, щоб відносини між ними не було такими натягнутими, адже невдовзі ми всі станемо родиною, але довелося озвучувати мені. 

Так, Єгор деколи міг не шукаючи виразів та слів звертатися до інших людей, це було йому притаманне. Але, чорт забирай, одне діло його робітники чи то компаньйони, які або мусили терпіти таке відношення до них, або дозволяли Єгору так з ними спілкуватися, а інше діло моя сестра. Ну якого милого питається лякати дівчину? Вона справді вся побліднула, і це при тому, що Соня була нафарбована і вже готова до мого свята.