Невільниця
Маленька перерва. Перед великою подорожжю.
Друзі,
ми дійшли до важливого рубежу. Перша частина завершена.
Складна. Темна. Напружена. І дуже особиста.
А тепер — дозвольте мені видихнути.
Я візьму маленьку перерву — тиждень, не більше.
Ви трохи відпочинете. Переварите історію, емоції, десь перегорнете улюблену сцену.
А я… наберуся сил. Занурюся в другий том. Поглиблю деякі сюжетні лінії. Послухаю героїв.
А потім ми продовжимо подорож.
Жвавішу. Більш насичену. Зі світлом — і з новими бурями.
Ви побачите Загірр’я. Відчуєте холод гір, гіркоту честі, сіль північного вітру.
Зазирнете у серце Астаргану — імперії, що хитається на межі змін.
Обіцяю: буде неспокійно. Але й варто.
Головне — дочекайтесь.
І повірте: усе тільки починається.
З теплом і вдячністю,
ваша Волошка
А ще… лист від Аверії. Невеликий. Але щирий.
«Якщо ви читаєте ці рядки — значить, ви були поруч.
У найгірші мої дні.
Ви бачили мої втрати, мовчання, кров. І залишились.
Я не знаю, якою буде моя дорога далі. Але я знаю: якщо ви чекаєте — я йтиму.
Навіть поранена. Навіть тремтяча.
Я знайду сили. Бо не сама.
Ваша — А.»
#2797 в Фентезі
Відредаговано: 04.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
