28.

Я повернулася додому ,було надто тихо.Ця тиша була початком майже усіх наших сварок.Спочатку штиль,потім шторм,а далі я в жахливому стані.

-Я вдома.

Коли була в Раяна відчула себе в бульбашці ,але зараз все без сенсу ,я знову в реальності.В цій жахливій реальності ,де рожева бульбашка вщенд знищена і я сама з чоловіком-тираном,тим самим який при укладанні союзу обіцяв бути найкращим чоловіком.

-Я в душ,любий.

Зайшла і закрила двері,найменше мені хочеться щоб він ввірвався до мене.Далі все за планом Раяна ,я заселила ілумі, невидимого,для всіх крім мене і віслючка.

-Ти довго.

Чорт.

-Вже переодягаюся.

Я швидко одягла піжаму і вийшла до коханого чоловіка.

-Як посиділа з ним?

-Та нормально,він планує ремонт.

-Клас.

-Морісе...це,я...

-Якого чорта ти була в колишнього?

-Він мій друг перш за все.

Далі ляпас і все ніби в заповільненій зйомці моя щока пекельно горить ,а рука інстинктивно,притуляється до місця удару.

Це вже звичка.

-Якого чорта ти була в колишнього?

-Я ж сказала він мій ...а-не встигла я й договорити,як ляпас з новою силою припав до іншої щоки.Я була принижена,власне як і завжди коли знаходилась поруч з цим монстром.

Якщо спочатку він вибачився,і казав що все це випадково,то зараз він взяв це за звичку.Я ненавиджу його всією своєю плоттю.Це жахлива істота і проклинаю день коли він з'явився на цьому світі.

-Якого чорта ти була там?

-Бо він не принижує мене ,чорт забирай.

Знову удар але я ухилилася,інколи це виходить в мене.

-Ти ,монстр,ти спеціально обрав це помешкання для житла ,бо знаєш що тут блок на всі сили,знаєш що я сильніша за тебе і могла б дати відсіч.Ти не чоловік ,ти ніхто.Ні ти жахливіше ніж ніхто.Ти знаєш що фізично я слабша і робиш все щоб ранити мене.Мені набридли твої маніпуляції і побиття.Вбий мене.

Він підійшов і весь вигляд його говорив про те , що його розізлили мої слова.

3 правила:

1)не шкодувати...

Я шкодувала що сказала йому це зараз.Я благала щоб він взяв себе в руки ,але йому було байдуже на мої благання,бо кулаки вже були замість долонь направленні в мою сторону.

Я ледь трималась сидячи,коли з'їхала по стіні,на язику був очевидний присмак крові.Жахливо але це не все.Він підняв мене і штурхнув в протилежну стіну.

-Двічі не помирають.

Це останнє що я чула перед тим як втратити свідомість.Я хочу померти.

***

Минув тиждень,побої тривали кожного дня,інколи навіть двічі,і все через мій одинокий похід до Раяна ,боюсь уявити наскільки жахливішим було б все ,якби Моріс дізнався ,що Раян знає про його побиття.

Я не витримую цього, це моє заміжнє життя, це найбільша помилка ,яка вартувала мені себе . Якщо спочатку я виправдовувала його,потім злилася,то тепер я без жодної надії. Я не зроблю своє життя кращим.

Смерть.

Що ви знаєте про неї?

Хтось боїться, хтось чекає, а я хочу вдруге припинити своє існування,тільки тепер вже назавжди. Першого разу моя смерть застала мене зненацька, вона сама прийшла і забрала мене, але я не можу чекати коли це станеться вдруге,я зроблю це швидше, сама.

Такі роздуми останнім часом все частіше з'являються в моїй голові і сьогодні я готова поставити їм крапку.Мене дратує все.

Я взяла папірець,ручку і вирішила зробити найбезглуздішу річ в своєму житті.

"Пам'ятайте мене як Маоло, невизнану, яку обрали демони, а поруч були ангели. Я вдячна своїм далеким родичам,що дали мені такий шанс,але я не можу знаходитись тут.

Морісе, якщо ти це читаєш, знай, я ніколи не кохала тебе, але я довіряла тобі настільки ,що відмовилась від пропозиції Раяна покинути тебе перед вівтарем. ТИ НАЙЖАХЛИВІША ІСТОТА, яку мені доводилось зустрічати в обидвох життях.

Раяне,якщо ти читаєш це ,то вибач мене ,я не впоралась і я не зможу ні виховати плід Моріса в моєму тілі ,ні бути з тобою після форуму.Я не дочекаюсь його.Я кохаю тебе ,більш за все на світі і якщо все ж таки існує ще якась паралельна реальність де ми могли б бути вдвох то я прошу тебе ,віслючку, зроби так щоб ми були поруч.І ще раз вибач мене за дії які я роблю.

Найслабша з роду Маоло,Луїза М.