24.

Раян

За кілька днів до подій

Я йшов коридорами академії доки не зустрів професора Роберта Ілкана.Досі не можу зрозуміти як в такого демона народився Моріс-слизький тип,тоді як його батько реально крутий і як демон і як професор,ставлюся до нього досить позитивно.
-Доброго дня!
-Доброго ,Раяне,добре ,що ти мені зустрівся,треба поговорити.
Слова ''Треба поговорити" ніколи не віщують нічого доброго,це я зрозумів вже давно і жодного разу не помилявся стосовно цього.
-Раяне,ви з Луїзою це смертельне комбо.
-Що ви хочете цим сказати,професоре?
-Вами вже цікавляться вищі.Ви дуже гарна пара і мені подобаєтесь,ти ж знаєш моє ставлення ,я завжди на вашому боці,але зараз є загроза.
Так особливо мою Лу він любить."ДУЖЕ".Ну добре,чорт з ним,заінтригував ,що за загроза і яким бісом ми до неї прив'язані.Страшні думки вже закривалися в голову ,але я не хотів сприймати їх,хай каже далі.
-Я не розумію.-сказав я з ноткою нервової усмішки.
-Це не смішно.Твій батько проти цих стосунків.Він ніби збожеволів коли дізнався що ти з невизнаною.
-Луїза не невизнана.Вона д'яволиця,сторона сама вибрала її,ви знаєте ,що дівчина сильніша ,за будь-кого з потоку ,я впевнений ,що дати їй мої знання і час чаю відновитися ,то вона і мене переплюне,до чого ця мова і чому старому знову не сидиться?
-Не знаю,синку.
-Чорт,ну чому?Чому саме зараз коли в мене з'явилися справжні стосунки? Чому саме тоді ,коли Луїза тільки но відходить від останніх подій?Чому його не цікавили мої інтрижки з будь-ким іншим?
-Не знаю.
-Що ви пропонуєте робити?І якого масштабу загроза насувається в разі якщо ми це не владнаємо?
-Луїзі загрожує небезпека,ти знаєш і сам ,що твій батько не гратиме чесно,я пропоную тобі переключитися,заради неї і її безпеки.
-Що я їй скажу?Як ви собі це уявляєте."Привіт мила,давай розійдемося ,бо мій батько схиблений?".
-Послухай,краще буде якщо ти не будеш їй говорити про цю розмову ,придумай щось,заради неї ж.
-Дякую,Ілкан.

Теперішній час
 

Я не міг сказати їй що все це через мого батька,не міг,чорт ,я все міг,але злякався наслідків.Все ж доля правди в моїх словах була.Я хвилювався за неї і я надто добре знаю свого батька для того аби не вірити в його погрози,краще перечекати цю бурю.Тиждень можливо два чи рік,а може і справді краще без неї?Їй так буде легше.
Скажете боягуз?Можливо,але я син свого батька і якщо я зараз з'явлюся перед ним з'ясовувати стосунки,все закінчиться кров'ю ,або і взагалі неможливістю наших з Луїзою стосунків,бо батько буде стежити за нами не тиждень і не рік,а набагато більше.