Невизнана

5.

-Ти запізнився.Вона також.Я зіставляю вас разом в покарання.
-І все серйозно?Мені просто певний час треба потерпіти цю зарозумілу фізіономію?
-І так і ні.Ви весь час будете разом,на завданнях і по академії,крім того в покарання ви переїжаєте в вежу Адуків на тиждень.
-Що за вежа?-спитала я.
-Вежа де немає магії.-Відповів хлопець.
-Тю і це все?Якби мене вдома карали я б місяць з квартири не виходила із забороною на телефоні навіть глянути годину.
-Повір ,крихітко,це покарання буде важчим ніж ти думаєш.Доречі професор,а як нам жити ,якщо в вежі лише одна кімната.Не те щоб я проти ,але ця лялька певне злякається бути зі мною.
-За кого ти мене маєш,яка в чорта лялька?Нікого не злякаюсь ,дивись аби ти від мене не біг.
-От і супер.А тепер Луїзо,щодо тебе.
-Слухаю професоре.
-Можна я зачекаю її на коридорі?
-Іди.-доки той виходив Бруклін зробив рух рукою і у нього з'явилося два знімки.-Насправді Луїзо ми довго чекали когось з роду Маоло.Як тобі мали сказати до початку великої війни ангели і демони не дуже то пересікалися,але були винятки по місіях.Також тоді були заборонені зливні шлюби,тобто ангел з демоном,але під час війни усі заборони знімалися.
-До чого це зараз?
-Луїзо, ти обрала сторону?
-Ні ,важко отак вибрати.
-Добре у тебе ще є час ,але ти маєш знати цю невелику історію.-Він показав фото,-Це твої прапрапрапрабабуся і стільки ж приставок пра-дідусь.З твого дозволу не буду повторювати.Вони жили тут сотні років тому.Твоя бубуся Ельва була д'яволицею,а дідусь Арест ангелом,вони мали геть різні характери,але безмежно кохали одне одного і зустрічалися секретно.Коли розпочалася велика війна вони перестали ховатися і їх відправили воїнами,воювати одне проти одного.Вони були тими хто допоміг зупинити війну,тому ми шануємо їх.Коли прийняли мирну угоду вони були перші ,хто добровільно погодився рушити на землю.На їх пам'ять верхівка дозволила змішані шлюби,але передавати свої сили міг тільки один із родичів.
-І що такого?Я розуміла ,що мої давні родичі колись жили тут.
-Слухай далі ,Луїзо.Твої пращури відправились на землю як і сотні інших ангелів і демонів.Вони передавали свої уміння синам або внуками,але ти особлива ,адже ти їх дуже далека правнука і у тебе сили одного із них.По тобі бачу ,що це сили Ельви,але те ,що з рук твоїх ішло світло ,а не вогонь мене збиває з розуму.
-Що це може значити?
-Я маю свої догадки,але надіюсь ,що це не так.Багато чого скажуть крила,тим більше вони тобі потрібні на завтра.Ось еліксир,випий,але прошу нехай біля тебе хтось буде ,відчуття не найприємніші.
-Добре,дякую.Можу йти?
-Так.
В голові надто багато думок.Як так взагалі вийшло?Ще й ці крила.Вийшла з аудиторії,і врізалась в чоловічі груди.Приємно пахне доречі,хто б це не був.Стоп.Луїзо ні,ти не могла так задуматись щоб врізатись в цього придурка.Не думай про це.Він думки ,читає.Луїзо,чому ти досі стоїш як вкопана?
-Я теж хотів тебе про це спитати.
-Годі ритися в моїй голові.-сказала і швидко відійшла від хлопця.
-Чому?Це забавно.
Але ж гад.Луїзо ти розумніша,просто піди.
-Ти завжди звертаєшся сама до себе?-спитав Раян.
-А ти завжди будеш мене дратувати?
-Не знаю ,крихітко ,як вийде.У нас є пів години ,щоб переселитися самостійно ,інакше нас переселять силоміць.
-Якого чорта?
-Ми покарані ,крихітко.
-Годі мене так називати.
-Мені подобається.
-А мені ні,сучий ти син.
-Давай руку.
-Навіщо?
-Ти хочеш пертися пішком?Я ні.-Він знову безцеремонно схопив мене за лікоть і транспортував нас.Куди взагалі?
-Моя кімната.
-І що ми тут забули?
-Луїзо,включи голову нарешті,бо мені здається ,що вона в тебе лише для краси.Ми будемо тиждень в вежі ,де магія не практикується.Як думаєш,мені потрібні якісь речі?


-Напевно.Стоп.Ти назвав мене Луїзою.

 

 

Отакий от вийшов розділ.Ставте свої оцінки на главу і пишіть в коментарях свою реакцію на те ,що Луїза є далеким родичем роду Маоло.

Ваша Meri Santie♡




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше