Еріка: ви вже прийшли а я думала чому так довго.
Ленер: де вона?
Еріка: Данніессая підійшли сюди.
Данні: зараз тьотя Ері
Ленер: ти такою красивою дівчинкою виросла такою красивою.
Еріка: ви що плачете?! Ви що людиною стали щоб плакати?!
Ленер: Еріка не починай я й до того людиною був.
Данні: дядя а ви хто?
Ленер: Данні я твій батько.
Данні це...це...це правда?!
Еріка: так маленька принцеса.
Ленер: повернися зі мною додому?
Д: так я дуже цього хочу
Коли повернулися додому мені вилікували рани, шрами, але я так і залишилася монстром вбиваючим всіх.
Елена: Ленер що за засідання в тебе що роботи нема?
Ленер: Елена ти прокинулась, це правда ти, я такий радий!
Елена: я теж рада, а ця дівчинка...це моя дочка?
Ленер: це наша дочка моя Елі.
Елена: але Роланд та Верес де?
Ленер: вони в академії повернуться сьогодні.
—батьку ти нас недооцінюєш.
Елена: Роланд, Верес ви тут. Вже такі дорослі.
Роланд: мама ти як завжди прекрасна ми приїхала бо почули що сестра повернулася.
Верес: привіт я Верес твій брат, ти Данніессая также?
Данні: можна просто Данні приємно познайомитися.
Роланд: я Роланд.
Данні: приємно.