Я ніколи не думала, що зможу писати вірші.
Але коли думки про Матея не давали спати ночами, вони самі просилися на папір — точніше, у нотатки телефону.
У цих рядках — усе, що я боялась сказати вголос.
Це мої маленькі зізнання, які він, скоріш за все, ніколи не прочитає.
30.01.2024
Наче вчора пам’ятаю той день,
Коли в почуттях тобі я зізналась.
Авжеж, ця любов невзаємна,
Але почуття мої не згасають.
Не потрібні мені інші хлопці —
Лиш ти, і тільки ти.
Кожну ніч продумую я
Сценарії любовні, еротичні.
І все ж мені іноді здається,
Що щось між нами все-таки є,
Що доля нас потроху зближає…
Але потім відкриваю я очі —
І все стає на свої рідні місця.
31.01.2024, 19:04
Невже?
Невже мої сни збуваються?
Невже мої любовні сценарії
Потроху втілюються тут?
На мить я усвідомила,
Що перед сном я уявляю,
Як він бере за руку,
А й бо й поцілує.
І це все майже було у житті.
В ці миті у мене гаряче,
Пробіглись мурахи по тілу,
І так ніяково й радісно стало,
Немов це не просто найменші торкання,
А наче він зізнався мені…
Ці вірші — мов уламки мого серця. Вони незграбні, без рими, як і моя любов
Я писала їх не для когось, а для себе.
Бо кожен рядок — це спосіб залишитися живою,
коли любов болить, але не минає.
Коли я писала ці рядки, у моїй голові постійно звучали пісні, які асоціюються з ним і з тим, що між нами:
— Julie Doiron – August 10 — коли я мріяла про його погляд;
— Noah Cyrus – Again — коли серце калатало від хвилювання;
— Валентин Стрыкало – Дешёвые драмы — коли я намагалася заспокоїти біль невзаємності.
Аlex G, Type of Negative, Скрябін, Комбінація і ще багато виконавців теж стали частиною моєї любові до нього.
#837 в Молодіжна проза
#241 в Підліткова проза
#6250 в Любовні романи
#1488 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 15.11.2025