Невиліковна

Розділ 2. День ікс

Я завжди була сміливою дівчинкою.
Не з тих, що сидять і чекають, поки щось станеться само собою.
І от одного дня, у шостому класі, я вирішила: скоро День закоханих — треба діяти. До речі, перед цим Матею я вже писала у вайбері, що мені подобається, але він проскользнув відповіді (наче це було 8 лютого). Я завжди чекала від нього хоч якоїсь чіткої відповіді.

План простий: подарувати анонімну валентинку.
Ідея, до речі, належала моїй однокласниці — іншій, але яка з ним зустрічалась.
(Іронія долі, правда?)

Я відраховувала дні до 14 лютого.
Старанно підбирала слова, розмірковувала, який момент буде найкращий, щоб покласти цей папірець йому на парту.
Усе мало бути ідеально.

І ось настав день ікс.
Я роблю все, як планувала.
Серце калатає, руки тремтять, але я таки кладу ту валентинку.

Матей повертається з коридору, де гуляв з дівчатами і друзями.

Він помічає її.
Бере. Розгортає.
І починає на весь клас читати й допитуватись, хто це написав.
А я сиджу, червонію, намагаюсь не видати себе, роблю вигляд, що мені байдуже.

Та всередині — буря.
Хотілось просто провалитись крізь землю.

А потім…
Нічого.
Йому було абсолютно пофіг.

Леона Вір

Подобається

#837 в Молодіжна проза
#241 в Підліткова проза
#6250 в Любовні романи
#1488 в Короткий любовний роман

У тексті є: щоденник, невзаємне кохання, підлітки школа

Відредаговано: 15.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись